Пошук Пошук Пошук Пошук Меню
Пошук по сайту:
Закрити

Інклюзивність на практиці: лише чверть пішохідних переходів у центрі столиці відповідають стандартам безбар‘єрності

  • 145
Інклюзивність на практиці: лише чверть пішохідних переходів у центрі столиці відповідають стандартам безбар‘єрності

У Києві стандарти безбар‘єрності та інклюзивності лишаються подекуди на рівні декларування вимог, а не реально вжитих заходах. Зокрема, лише чверть пішохідних переходів у чотирьох центральних районах міста повністю відповідають сучасним вимогам інклюзивності.

Про це повідомила Голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, очільниця партії “Слуга Народу” Олена Шуляк.

За її словами, саме такі результати показало останнє дослідження, проведене у комунальному підприємстві «Центр організації дорожнього руху» студентами кафедри економічної та соціальної географії географічного факультету КНУ імені Тараса Шевченка Семеном Верхоглядовим та Антоном Воловичем в рамках виробничої практики освітньої програми «Урбаністика та регіональний розвиток”.

Зоною дослідження відповідності пішохідних переходів були кілька районів Києва у центральній частині міста. Йдеться зокрема про Шевченківський, Подільський та Голосіївський райони. І його результати свідчать про те, що тільки 25% – тобто 488 пішохідних підходів, повністю відповідають сучасним вимогам інклюзивності: мають нормативне заниження і облаштовані тактильною плиткою. Ще 27%, тобто 597 підходів, доступні лише частково і потребують усунення недоліків. А 48%, тобто 923 підходи, взагалі не відповідають вимогам.

За словами парламентарки, не дивлячись на відносно вищу ніж в інших районах кількість нормативних пішохідних переходів в Шевченківському районі, поза вулицями з капітальними ремонтами їх доступність дуже точкова. А в радіусі кілометра від “Українського товариства сліпих”, що на Подолі, лише один пішохідний перехід обладнаний тактильною плиткою. При цьому у Голосіївському районі повністю не відповідають вимогам 60% переходів. Якісні пониження там хаотичні, а повністю інклюзивних підходів всього 12%.

“Сьогодні дуже багато говорять про безбар’єрність, інклюзію тощо. Але ми бачимо, що на практиці статистика доволі сумна. Тому нам потрібно обов’язково переглянути всі правила, за якими має розвиватись місто. На жаль, у Києві це залишається тільки розмовами на різного роду конференціях, але саме місто нічого не робить”, – наголосила Олена Шуляк.

Вона додала, що надважливо сьогодні переходити до європейських стандартів і містобудування, і планування. При цьому ставити на перше місце жителя міста, а не власну наживу. Конкретні приклади застосування принципів інклюзивності та безбар’єрності вже є у сфері містобудування та будівництва – наразі вже запроваджено нові державні будівельні норми, які передбачають підвищені вимоги до інклюзивності. Ними зобов’язані керуватися підрядники під час проєктування, будівництва і відновлення пошкоджених об’єктів.

Шуляк також нагадала – принцип “Будуємо краще, ніж було”, закладений у системному законопроєкті “Про основні засади відновлення”, що зараз розробляється, також передбачає нові кращі вимоги з інклюзивності та безбар’єрності до житла, інфраструктури, міського простору. Крім цього, відбудова за новими стандартами інклюзивності є наскрізною цінністю у рамках Ukraine Facility — програми підтримки від ЄС для відновлення та модернізації України, яка передбачає фінансування в розмірі 50 млрд євро упродовж 4 років.

Нагадаємо, у лютому 2024 року народна депутатка повідомляла, що будь-яке нове будівництво в країні має відбуватись за принципами безбар’єрності, підвищених вимог до енергоефективності та посиленого захисту цивільних, адміністративних і промислових споруд. Це одна з умов ефективної модернізації країни, а нові стандарти будівництва вже закладаються у нову законодавчу рамку містобудівної політики та відновлення України. За її словами, запровадження цих трьох стандартів у плануванні будівництва – посиленого захисту, безбар‘єрності і енергоефективності, набуло особливого значення після після початку російського вторгнення у лютому 2022 року.

Поділитись:

  • Facebook
  • Twitter
  • Telegram
  • WhatsApp
  • Viber
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СТАНЬТЕ ЧАСТИНОЮ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «СЛУГА НАРОДУ»!

Приєднатися
Політика конфіденційності даних
підписників газети «Слуга Народу»
Прийняти
Privacy Policy