Пошук Меню
Пошук по сайту:
Закрити

Ігор Фріс про ліквідацію державних нотаріусів та боротьбу з будівельними пірамідами

Ігор Фріс про ліквідацію державних нотаріусів та боротьбу з будівельними пірамідами

Що потрібно змінити у роботі нотаріусів? Чи чекає на нотаріусів цифровізація? Як Рада боротиметься з будівельними аферами? Чому щороку 13 млн українців розбивали платежі у 5 тис. грн на 4999 грн і 1 грн та як ми вирішили цю проблему? Про це розповідає в нашому інтерв’ю голова підкомітету з питань діяльності органів юстиції, органів виконання покарань та пробації правового комітету Верховної Ради Ігор Фріс.

Стартував новий політичний сезон. Багато йшлося про важливі законопроєкти  нинішньої сесії. Яких змін очікуєте ви?

Передусім, сподіваюсь на ухвалення довгоочікуваного законопроєкту про зброю № 5708.

Хоча б у першому читанні.

Після низки зауважень я його втретє подав, вилучивши норми, навколо яких було багато дискусій. Наприклад, про надання можливості фізособам мати у власності короткоствольну нарізну вогнепальну зброю.

Також в оновленому законопроєкті – розширена процедура державної реєстрації за допомогою електронного доступу, створення електронної бази медичних довідок, спрощення отримання дозволу на «травмати» для ширшого кола осіб.

Хотілося б побачити ухвалення на цій сесії мого закону про нотаріальну діяльність (№5644). Цим законом ми реформуємо нотаріат.

Яких змін потребує робота нотаріусів?

Завдяки цьому закону нотаріат стане абсолютно самоврядною і повноцінною організацією. Мін’юст делегує нотаріусам безліч повноважень, якими користується. Це – і проведення іспиту, і перевірок. Міністерство залишить за собою лише контролюючу функцію та функцію ухвалення рішень.

Документ виводить Україну в коло світових країн континентального права, в яких вже давно немає державного нотаріату. І після ухвалення цього закону буде перехідний період – протягом 5 років – щодо єдиного нотаріату. Тобто державний нотаріат припинить працювати.

Передбачається і цифровізація нотаріату, і створення єдиної бази нотаріальних дій.

Чи прийматимуть нотаріуси додатки «Дія»?

Наразі нотаріуси, до прикладу, не використовують додаток «Дія» як спосіб для встановлення особи. Потрібен паспорт, копія якого залишається в матеріалах справи.

Це може змінитися, коли створиться єдина система нотаріату з електронним нотаріатом. Тоді буде безпосередній зв’язок з усіма єдиними  та державними реєстрами. І це убезпечить від гіпотетичних порушень під час виконання нотаріальних дій. Але це – в перспективі.

Водночас електронна система нотаріату, на моє переконання, – це в першу чергу можливість засвідчення електронних документів.

Це – можливість встановлення і засвідчення доказів в електронній формі, які матимуть силу в суді. Наприклад, засвідчення вірності інформації на електронному вебсайті.

Це – можливість засвідчення електронних копій документів і посвідчення відповідних правочинів за участю електронних підписів сторін договору.

В нас є хибна думка, що в Європі, де є цифровий електронний нотаріат, одна людина щось підписала, інша підписала, а нотаріус завірив електронним підписом. Це трохи не так.

До прикладу, державна електронна реєстрація відбувається таким чином: продавець ставить свій електронний цифровий  підпис, покупець – електронний цифровий  підпис, а нотаріус – електронним цифровим підписом засвідчує відповідну реєстрацію. І це унеможливлює будь-яке «переписування» чийогось майна.

Так це відбувається у цивілізованих країнах. І моя мета – зробити  в Україні подібну систему.

Ви заявляли, що необхідно надати доступ нотаріусам до демографічного реєстру. В чому наразі проблема?

У ст. 41 закону про нотаріат йдеться про те, що нотаріус має доступ до всіх єдиних державних реєстрів. В теорії це стосується і демографічного. Але по факту нотаріуси не мають доступу до демреєстру з 2014 року.

Без цього складно забезпечувати права та інтереси учасників цивільного процесу, простих громадян, юросіб. І нотаріуси не можуть в дійсності встановлювати справжність документів. Не можуть з’ясувати, чи особа, яка звернулася, є живою,  чи це – двійник.

Існує законопроєкт, який виправляє цю ситуацію. Надання доступу до демреєстру нівелює проблеми, що можуть виникати при зверненні недобросовісних заявників.

Як один із важливих документів на найближчий час нещодавно ви зазначали законопроєкт №5248. Він встановлює одночасний перехід прав на землю під час купівлі нерухомості, що на ній розташована. Парламент його вже ухвалив. Що він змінює?

З попереднього парламенту зайшов законопроєкт №0850. Так сталося, що його наше скликання ухвалило, не обдумавши всі наслідки.

Він руйнував основні засади визначення права власності, переходу права власності, спільної сумісної власності, згоди подружжя.

Якби цей закон набув чинності, після оформлення договору купівлі-продажу вашого будинку покупець йшов би до держреєстратора і автоматично подавав би заявку на перехід за ним права власності на вашу нерухомість. Це відбувалося би без оформлення самого договору, який і має встановлювати перехід права власності.

Таким чином ви землю по факту не продавали або ваша дружина не давала згоду на її продаж, чи ця земля перебуває в арешті, чи перебуває в іпотеці – а покупець легко на себе її оформив.

Якщо земля перебуває у спільній частковій власності, то наразі співвласник має першочергове право купівлі вашої частки. А з цим законом можна було б обходити таке право.

Ці норми прямо конфліктували з чинними нормами цивільного законодавства.

Потрібно визнавати свої помилки. І тому довелося виправляти ситуацію миттєво.

Своєю постановою я заблокував можливість підписання спікером і Президентом цього документу, і він не набув чинності.

Натомість розроблений законопроєкт №5248 врегульовує ці питаннявідповідно до ЦК, закону про держреєстрацію та про нотаріат.

Тобто роз’єднувати будинок і землю ми забороняємо. Ми визначаємо, що вони повинні бути предметом договору. Потрібно буде одночасно оформлювати право на землю з правом на об’єкт нерухомості. Це працюватиме і у зворотному порядку – одночасний перехід права на нерухомість з переходом права на землю.

Щодо них повинні відбуватися всі законодавчі процедури: перевірка арешту, застави, іпотеки, переважного права суміжного співвласника, згода подружжя. Тобто все те, що нотаріус здійснює з будинком, він повинен здійснити і з землею.

Нове правило не поширюється на купівлю-продаж квартир в багатоквартирних будинках, а також не стосується державної чи комунальної землі.

Розкажіть, будь ласка, детальніше про ваш законопроєкт №5091 щодо гарантування речових прав на майбутні об’єкти нерухомості. Його ухвалення теж очікується найближчим часом.

Ми нарешті створюємо дієву процедуру боротьби з будівельними пірамідами та аферами.

Це концептуальний закон, яким ми запроваджуємо нове спеціальне майнове право на нерухомість у новобудовах. Це право належатиме інвестору ще до того моменту, доки він не оформить саме право власності.

Зараз існує ганебна практика, коли забудовники укладають попередні договори, вони передаються інвесторові, але жодним чином не оформлюються. Тобто права інвесторів на квартиру можуть передаватися декільком особам.

Часто будинок зводиться за проєктною адресою на розі якихось вулиці, а коли вводиться в експлуатацію – має іншу поштову адресу. І недобросовісні забудовники, часто маніпулюючи цими даними, продають майно спочатку одним, потім – іншим.

Наш закон це змінює: договори будуть оформлятися, право буде реєструватися в єдиному держреєстрі речових прав на нерухомість.

Крім того, вказані майнові права ми зможемо передавати в іпотеку. Тобто це відкриває  додатковий ринок кредитування не лише готової квартири, а й майнових прав на неї. Оскільки завдяки цьому закону банк розумітиме, що право на квартиру обов’язково буде зареєстроване.

Коли особа отримуватиме це право, його заборонено буде відчужувати без згоди власника.

Відчужувати такі права чи передавати в іпотеку зможуть через нотаріусів.

Вже ухвалений ваш законопроєкт №5559, який уточнює окремі положення закону про протидію відмиванню злочинних доходів, фінансуванню тероризму та розповсюдженню зброї масового знищення. Про що він?

Якось власник відомого українського банку написав на своїй сторінці у Facebook, що приватний банк відрізняється від державного тим, що завжди чує своїх клієнтів і створює сервіси на користь клієнта. А держава, мовляв, навпаки: створює проблеми, щоб людина не могла реалізувати певні бажання.

Він навів приклад закону про протидію відмиванню злочинних доходів, де у ст.14 говориться: первинному фінансовому моніторингу не підлягають готівкові операції фізосіб на суму, яка є меншою 5000 грн.

Тому люди, які хочуть перерахувати комусь 5000 грн через банк чи термінал, роблять два платежі: один на 4999 грн, а інший – на 1 грн. Щоб уникнути цього непотрібного в даному випадку моніторингу. І питання цієї 1 грн за рік ламає мозок 13 млн людей.

Після прочитання цього посту я написав законопроєкт, змінивши формулювання на «що перевищує 5000 грн». Це полегшить життя багатьом українцям, і спокійно можна буде пересилати рівно 5000 грн.

Маю надію, що таким чином ми показуємо: держава теж може бути сервісом, і народні депутати мають можливість швидко ухвалити корисний законопроєкт.

Звідки взявся цей поріг у 5 тис. грн? Не виникало бажання збільшити його?

Україна приєдналася до Європейської конвенції щодо запобігання легалізації відмивання коштів. Там є чіткі суми для перевірки – приблизно 200 євро. Україна визначила суму 5000 грн.

Збільшення цього порогу порушить норми, які ми підписали. І європейські партнери їх не підтримають.

Поділитись:

  • Facebook
  • Twitter
  • Telegram
  • WhatsApp
  • Viber
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СТАНЬТЕ ЧАСТИНОЮ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «СЛУГА НАРОДУ»!

Приєднатися
Політика конфіденційності даних
підписників газети «Слуга Народу»
Прийняти
Privacy Policy