Громади запускають спільні освітні і медичні проєкти: як цьому допоможе цифровий реєстр договорів про міжмуніципальне співробітництво

В Україні презентували оновлений державний реєстр договорів про міжмуніципальне співробітництво. Суть подібної співдії – створення територіальними громадами спільних проєктів у сфері освіти, медицини, інфраструктури адміністративних послуг. Після запуску оновленого реєстру кількість подібних проєктів може побільшати, оскільки через складність реєстрації і ведення таких договорів вручну, раніше деякі громади з таким співробітництвом могли не поспішати.

Про це повідомила Голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.

За її словами, договори міжмуніципального співробітництва потроху стають звичними для українських громад, оскільки дає можливість надавати мешканцям більшу кількість адміністративних і соціальних послуг. Втім досить довгий час такі договори доводилося реєструвати ледь не в ручному режимі.

«Громади надсилали у Міністерство величезний примірник угоди і ця угода реєструвалася співробітниками просто в ексель таблиці. Відтак, через незручність це не дуже сприяло зростанню кількості таких договорів. Якщо простими словами – через таку незручність громади могли не запускати спільну школу, поліклініку, медичну лабораторію, ЦНАП, і тим паче – культурні простори. А спрощення процесу реєстрації таких договорів сприятиме збільшенню такого співробітництва», – пояснила Шуляк.

За її словами, нині найбільш популярна сфера застосування міжмуніципального співробітництва – освітня інклюзія. Зокрема, це дозволяє залучати кошти на заклади освіти для дітей з інклюзією, утримувати інклюзивно-ресурсні центри для їх обслуговування.

Ще одна популярна сфера – медична. Йдеться  про закупівлю медичного обладнання і створення медичних лабораторій, щоб мешканцям не доводилось заради аналізів кудись виїздити. А, наприклад, на Закарпатті з допомогою міжмуніципального співробітництва  навіть створили туристичний хаб і центр по догляду за літніми людьми.

«Маємо ще один цифровий інструмент, ще одне цифрове рішення, яке буде нам допомагати просувати реформу децентралізації і робити Україну ще на один крок ближче до стандартів регіональної політики Європейського Союзу, де міжмуніципальне співробітництво грає важливу ключову роль у всіх процесах, які відбуваються всередині. А для України це ще й можливість вирівнювання регіональних диспропорцій, оскільки війна дуже значно посилила соціально-економічний розрив між нашими регіонами», – зауважила Голова профільного комітету.

Парламентарка додала, що оновлений реєстр також сприятиме відновленню постраждалих регіонів, Він вже синхронізується з Геоінформаційною системою регіонального розвитку, що дозволяє відслідковувати спільні проекти громади, аналізувати їх статус, прогрес і ефективність.

Тому, запевнила нардепка, це може стати подальшим бустером для створення ще більшої кількості проєктів, а горизонтальна співпраця громад стане звичною не тільки для певної кількості громад, але й для всіх громад України. Тобто, не окремо виділеної територіальної громади, а й цілої локації територіальних  громад.

Співробітництво тергромад дозволяє економити ресурси, тому це перспективний і головне дієвий інструмент для реалізації складних та масштабних проєктів. Аналізуючи договори співробітництва, стає зрозумілим, що суттєво зростає їх географія, а форми співробітництва ускладнюються.

За її словами, зростає і кількість договорів про спільне фінансування комунальних установ, оскільки великою проблемою було утримання того чи іншого об’єкта безпосередньо однією громадою. Без сумніву, зауважила Шуляк, у громадах великих масштабів проблема фінансових ресурсів менша. Але для невеличких вона досить суттєва.

Нагадаємо, у 2021 році громади уклали 145 договорів міжмуніципального співробітництва, у 2022 році їх зі зрозумілих причин поменшало, але уже в 2023 році кількість договорів почала поступово зростати. Одним з факторів зростання стала потреба громад у реалізації безпекових проєктів – зокрема, створенням центрів безпеки і реабілітацію ветеранів – з охорони здоров’я для них і соціального захисту.  Також були проєкти для підтримки інтеграції внутрішньо переміщених осіб. Тому, зазначила Шуляк, протягом 2024-2025 років є шанси вийти на 220-250 договорів.