Гірські території, агломерації, столиця: Віталій Безгін про закони для громад

Засади державної регіональної політики

Цього пленарного тижня плануємо ухвалити в цілому законопроєкт №5323 про засади державної регіональної політики. Він запроваджує кілька важливих для громад новацій.

Перша – трирівнева система стратегічного планування: держава – регіон – громада. Тобто кожна з 1469 громад матиме затверджену стратегію розвитку на 5-7 років, де будуть окреслені ключові цілі та напрями її розвитку. Вони відповідатимуть регіональним стратегіям, а ті, в свою чергу, – Державній стратегії регіонального розвитку.

Друга – створення єдиної геоінформаційної системи (ГІС) моніторингу розвитку кожної громади і кожного регіону. Простими словами, це портал, де будуть зібрані всі дані різних державних структур. Наприклад, кількість платників податків у тій чи іншій громаді, параметри економічної активності, кількість дітей у тій чи іншій школі чи класі тощо.  На підставі даних цієї системи можна буде ухвалювати важливі рішення: приміром, на якій території треба відкривати чи закривати школу, оновлювати лікарню тощо.

Розвиток гірських територій

Нині у Верховній Раді є три зареєстрованих законопроєкти, що стосуються розвитку гірських територій. Проте вони є неактуальними, адже спираються на старий адміністративно-територіальний устрій. Тому ми плануємо зареєструвати новий комплексний законопроєкт, який дасть додатковий інструмент із розвитку інфраструктури гірських територій. У ньому йтиметься про Закарпатську, Івано-Франківську,  Львівську та Чернівецьку області, а також АР Крим.

У чому особливість гірських громад? Їм потрібні більші вкладення в інфраструктуру, там гірші дороги, ускладнена логістика, населені пункти віддалені одне від одного, менш розвинені транспортні мережі та соціальна інфраструктура. На Закарпатті та Прикарпатті дуже часто трапляються повені, які змивають цілі частини громад. Якщо не будувати укріплення, водозахисні споруди, дамби, то будемо постійно мати подібні трагедії.

Ще одна проблема – мережа закладів освіти, охорони здоров’я та культури. Часто населені пункти відірвані одне від одного, щоб дістатися до школи чи амбулаторії – місцевим доводиться долати пішки довгі кілометри. Відповідно на цих територіях необхідно будувати більше об’єктів соціальної інфраструктури, щоб усі громадяни мали доступ до таких послуг. Проте маленькі гірські громади порівняно з більшими не такі конкурентоспроможні, щоб отримати, наприклад, фінансування ДФРР на будівництво цих об’єктів.

Тому майбутнім законопроєктом ми збираємося запровадити додаткові інструменти з розвитку гірських територій, прописавши окремий рядок у бюджеті на інфраструктурні проєкти. Плануємо, що гірські громади подаватимуть свої проєкти на конкурс і отримуватимуть на них фінансування за рішенням незалежної конкурсної комісії, що складатиметься зі сторонніх експертів.

Агломерації 

Восени буде зареєстрований законопроєкт про агломерації. Він про співпрацю великих обласних центрів (здебільшого міст-мільйонників) і маленьких громад навколо них. У межах агломерації громади зможуть реалізовувати спільні проєкти, вирішувати питання комунікацій, переробки сміття, транспорту та інфраструктури.

Якщо взяти Київ та навколишні Бучу, Боярку, Бориспіль, Бровари, то їм вже давно потрібна спільна мережа громадського транспорту та будівництво перехоплюючих паркінгів на в’їздах до столиці. Зараз нічого з цього немає. Натомість маємо постійні затори, майже щоденний транспортний колапс і втрати для економіки кожного з міст агломерації.

Ключовий момент законопроєкту – як формуватиметься рада агломерації та скільки «важитиме» голос кожної громади. Ми плануємо запровадити польську модель – вона називається «rule of double majority». Навколо Познані є агломерація, куди входить 21 громада (польська гміна). При цьому найбільше населення живе в самій Познані – 55%. Для того, щоб у межах агломерації було ухвалене якесь рішення, ініціатива має набрати щонайменше 11 голосів (тобто більша половина громад виступає за). І серед цих 11 голосів обов’язково має бути Познань. Тоді цю ініціативу відстоює 50+1% населення цієї агломерації, і вона може бути підтримана.

Припускаємо, що окремий точковий законопроєкт стосуватиметься Луганської області та потенційної агломерації Лисичанськ – Сєвєродонецьк – Рубіжне. Вона є найбіднішою, найслабшою за економічними показниками, і там треба створювати нову точку зростання, бо Луганськ тимчасово окупований. Це буде агломерація без конкретної метрополії (головного міста). І це питання треба врегулювати окремим законом.

Додаткові гроші громадам

На 2 млрд грн можуть зрости надходження до місцевих бюджетів, коли ми ухвалимо законопроєкт №5719 і вдосконалимо механізм зарахування акцизу на тютюнові вироби до бюджетів громад. Акциз надходитиме безпосредньо за місцем продажу в кожній громаді: казначейство зарахуватиме його до відповідних місцевих бюджетів пропорційно до часток в автоматичному режимі.

Також ми переконані, що громади досягли того рівня розвитку, коли можуть взяти на себе адміністрування місцевих податків. Зокрема, податку на нерухомість. По суті, це гроші, які буквально «лежать під ногами» і які можуть стати ще одним джерелом наповнення місцевих бюджетів. Адмініструвати податок на нерухомість на місцевому рівні значно простіше та ефективніше – бо саме громада має всі дані про місцеву нерухомість.

Місцеві державні адміністрації

До другого читання готовий законопроєкт про місцеві державні адміністрації №4298. Це один із ключових законів для реформи децентралізації, на важливості якого наголошував також Президент Володимир Зеленський.

Після ухвалення документа райдержадміністрації перетворяться на органи префектурного типу в межах чинної Конституції. Зараз їхні функції як виконавчого органа фактично зведені до нуля – відповідно вони можуть стати пілотними префектурами. 

У місцевих державних адміністрацій буде три основні функції. Вони координуватимуть діяльність територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади, контролюватимуть законність і конституційність рішень, які ухвалюють органи місцевого самоврядування. Якщо, приміром, рішення, ухвалене органом місцевого самоврядування, має недосконалості – голова адміністрації може запропонувати раді громади їх виправити. 

Також МДА здійснюватимуть функції виконавчого органу обласних та районних рад до внесення відповідних змін до Конституції.

ПДФО та зелена енергетика

Ми працюємо над новим принципом нарахування податку на доходи фізичних осіб у громадах. Щоб підприємства сплачували ПДФО не тій громаді, де зареєстровані формально, а тій, де розташовані їхні виробничі потужності. Адже зараз ПДФО нараховується за місцем реєстрації – тож податки переважно йдуть до бюджетів великих міст, а місцеві громади недоотримують надходження.

Крім того, мій колега по фракції виступив з ініціативою, щоб ПДФО з сонячних електростанцій також сплачувався за місцем розташуванням цієї станції.

Закон про столицю

Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування нещодавно повернувся до розгляду законопроєкту про столицю. Наразі Києв – це єдине місто в Україні, котре оминула реформа децентралізації, тож самоврядування там фактично обмежено. Ця ситуація вигідна місцевій владі, але не киянам.

Необхідно провести розмежування посад мера та очільника КМДА. Державна вертикаль повинна мати наглядові повноваження за столицею, як і за будь-якою іншою громадою в Україні. А Київ, у свою чергу, незалежне місцеве самоврядування. Ідеальна модель – коли є обраний міський голова Києва, а міська рада має свій виконавчий орган. КМДА у свою чергу має виконувати координаційні та наглядові повноваження.