#ГероїСередНас. Юлія Любченко перетворила власне кафе на гуманітарний штаб

«Перший місяць було, як у вулику», – так депутатка Валківської міської ради на Харківщині від «Слуги Народу» Юлія Любченко згадує роботу в гуманітарному штабі на самому початку повномасштабної війни. Ним стало кафе Юлії, придбане буквально за місяць до страшних подій лютого.

Одразу ж із початком вторгнення разом із колегами та волонтерами вона почала облаштовувати приміщення. Там захисники з тероборони могли випити кави, погрітися, здати одне одному зміни та обмінятися важливою інформацією – передавати дані телефоном тоді було небезпечно.

Згодом кафе стало ще й гуманітарним штабом: люди зносили туди продукти, одяг, предмети гігієни, ліки. Всередині прибрали всі столи, розчистили територію кафе. Облаштували окремі кімнати для продуктів, інші – для ліків та одягу. Займалися сортуванням допомоги, щоб оперативніше видавати її людям.

«Одразу дали клич по громаді. Це була величезна хвиля допомоги, всі щось несуть: хто олію, хто борошно, хто свинину, хто берці, хто намети. Я не думала, що наші люди можуть бути настільки згуртованими. Буквально з першого дня в кафе вже місця не стало. Таке враження, що Валківська громада несла все, що вдома було», – розповідає депутатка.

Згадує, як місцевий пасічник привіз до гуманітарного штабу ледь не всі запаси меду. А на кожній баночці лишив послання захисникам: «Жальте, як мої бджоли». Також ніколи не забуде стареньку бабусю, яка в тремтячих руках принесла 200-гривневу купюру та сказала: «Скільки можу, але це для хлопців, які воюють за нас».

Спочатку волонтери зосередилися на допомозі ЗСУ, поліції, ДСНС. Коли запасів провізії і ліків побільшало – стали передавати їх через військових харків’янам, які сиділи в підвалах під постійними обстрілами ворога та потребували допомоги.

На щастя, у самих Валках було спокійно. А от Харків усього в 60-ти кілометрах потерпав від постійних атак росіян. Тому вирішили розпочати евакуацію людей. Міськрада надала дитячі автобуси та пальне, знайшли водіїв – і разом із волонтерами зайнялися порятунком людей.

«Мої дівчата-волонтери їздили до Харкова, вивозили людей під обстрілами. Попри небезпеку, найголовніше було допомогти іншим. Дехто залишався у Валках, хтось їхав далі. Охочих розселяли по садочках та школах», – ділиться Юлія.

Згодом логістика налагодилась. І вже в серпні гуманітарний штаб знову перетворився на звичне кафе. Склад для гуманітарної допомоги облаштували в спеціальному місці.

Але роботи не поменшало. Тепер депутатка разом із колегами, активістами та волонтерами займається допомогою деокупованим містам Харківщини.

«Ми були перші, хто возив продукти харчування, ковдри, ліки, предмети гігієни для деокупованих територій нашої області – до Ізюма та Балаклії. Наша команда їздила туди вже двічі. Спочатку гуманітарна ситуація була дуже складна. У людей катастрофічно не вистачало продуктів, вони були голодними. Зараз ситуація вже значно покращилася», – додає представниця «Слуги Народу».