#ГероїСередНас. Ірина Шабільянова з Миколаївщини надає медичну допомогу та ініціює підтримку військовим і постраждалим мешканцям
- 602
Депутатка Миколаївської обласної ради від «Слуги Народу» Ірина Шабільянова працює у сфері охорони здоровʼя 15 років. Коли почалася широкомасштабна війна, одразу поїхала до обласної клінічної лікарні.
«Навіть попри те, що напередодні ЗМІ попереджали про можливий початок війни, це все одно стало повною несподіванкою для мене. Тим паче, я живу недалеко від обʼєкту, який став одним з перших, куди поцілив ворог», – згадує Ірина.
Перші дні вторгнення депутатка провела на своєму робочому місці з пацієнтами, а після – їхала допомагати військовим. На початку великої війни, коли тільки створювалися блокпости, військові потребували підтримки. Тоді Ірина разом з чоловіком організовували закупівлю пального, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, медикаментів тощо та розвезення на різні оборонні точки.
«Ми бачили, як хлопцям та дівчатам необхідна була наша підтримка. Коли ми їздили постами, звичайно ж, питали, що ще потрібно. Тоді хлопці казали, що їм привозять абсолютно все – і їжу, і воду, і гарячі обіди, і засоби гігієни, але через вітер і мороз бракувало гігієнічних помад. Коли їх привезли, я спитала в хлопця, що потрібно ще, але він не зміг відповісти. Він сказав, що не знає, тому що у нього згоріло абсолютно все», – розповіла Ірина Шабільянова.
Коли депутатка приїхала наступного разу, відбулася ротація, і військових, з якими спілкувалися, вже не було. Але для цього блокпосту представниця «Слуги Народу» ініціює допомогу й до сьогодні.
Ірина Шабільянова була вимушена поставити на паузу допомогу військовим тільки одного разу – коли її село опинилося в окупації. Напередодні ворожа армія обстріляла його, тому там не було жодних комунікацій – ані води, ані електроенергії, ані звʼязку. Люди були змушені готувати їжу на багатті. Ірина згадує, що найважливішим на той час завданням було вивезти дітей.
«Дивом нам вдалося виїхати, бо ми їхали полями, бачили російську техніку. Ми їхали не самі, організовували вивезення і кількох родин односельчан з маленькими дітьми. Коли дітей відвезли на безпечну територію, вирішили повернутися назад. На щастя, Збройні сили звільнили наше село швидко – після більш як тижня життя в окупації. Тоді постала потреба у гуманітарній допомозі населення, і на моє прохання найбільші благодійні організації області привозили її місцевому населенню», – згадує Шабільянова.
У медзакладі, де Ірина Шабільянова працює заступником головного лікаря з амбулаторно-поліклінічної роботи, до ворожого вторгнення планували провести реконструкцію та будівництво двох нових корпусів за програмою «Велике будівництво». Але війна завадила цим планам, і, як і більшість лікарень міста, ця теж потрапила під ворожий обстріл РСЗО. Снаряд пошкодив дах, вікна, фасад і не тільки, але депутатка впевнена, що ці наслідки вдалося швидко подолати завдяки згуртованості колективу. Однак це були не останні труднощі, із якими довелося стикнутися команді медзакладу.
«Є поширений вислів про те, що лікар лікує не тільки тіло, а і душу. Я з цим повністю згодна. Кожен приїжджає зі своєю історією, і враховуючи, що зараз війна, – історії різні. Важко, коли приїжджають дуже молоді люди зі складними травмами. Так до нас приїхала 21-річна мати двох дітей, яка потрапила під обстріл. У неї була дуже важка ситуація, наші медики зробили максимум. Навіть відправили її на лікування до Німеччини», – згадує депутатка.
З початком повномасштабного вторгнення ще одним напрямком діяльності депутатки стала організація гуманітарної роботи. Спочатку з її ініціативи допомогу надавали всім верствам населення. Була і адресна допомога для людей з інвалідністю, які просто не мали змоги забрати її самостійно. Депутатка опікується тими громадами, що найбільше постраждали від атак окупантів.
«Зараз організовуємо допомогу переважно родинам з маленькими дітьми, підтримуємо засобами особистої гігієни, спеціальними медикаментами, сумішами та продуктами харчування для малечі. Мені надають списки, і згідно особливостей здоровʼя кожної дитини за підтримки небайдужих відбувається збір пакунків. Наприклад, якщо малеча не переносить лактозу, складают спеціальні суміші. Так само з медикаментами, засобами гігієни тощо», – поділилася Ірина Шабільянова.