#ГероїСередНас. Анатолій Коломоєць з Кривого Рогу турбується про особливих діток та переселенців
- 388
«Перевернулось все з ніг га голову», – так депутат Дніпропетровської обласної ради від партії «Слуга Народу» Анатолій Коломоєць згадує події 24 лютого і все, що відбулось після. Він очолює спеціальну школу «Сузір’я», де навчаються і живуть дітки з тяжкими вадами слуху та мовлення. Але з початком повномасштабного вторгнення росії все змінилось.
Колектив, що має гарну славу в своїй сфері, розробив рекомендації на рівні МОНу, як в умовах воєнного стану працювати з дітками із порушеннями слуху. Проте із самого закладу учнів довелось відпустити. Натомість заселити тих, хто втікав із зони бойових дій.
«О сьомій ранку 24 лютого я вже був у школі. Нагодували всіх діток, підготували до відправлення додому, сповістили батьків. Але заклад пустував недовго», – ділиться депутат.
Уже в березні сюди заселили перших українців, що вимушено переїхали до Кривого Рогу через наступ рф. Спочатку це були люди з Херсонщини та прикордонних із нею громад Криворіжжя, де ризик наступу агресора був надвисоким. З того часу саме підтримка ВПО стала головною турботою директора школи та її колективу.
«Я намагався реально допомогти людям. Допомогти вирішити їхні соціальні, побутові питання, організувати медичну допомогу», – згадує Анатолій.
Він з колективом облаштовували спальні приміщення й бомбосховище, шукали гуманітарну допомогу для нових мешканців, залучаючи для цього ресурси від партнерів і помічників зі всієї країни. І так поступово люди звикли й облаштувались у новому домі.
Зараз чимало переселенців вже знайшли орендоване житло, переїхали до родичів чи в нові міста, хтось навіть повернувся додому, адже чимало територій українське військо вже звільнило. Але зв’язок не переривається, колишні мешканці «Сузір’я» телефонують і заходять в гості. Наші люди пам’ятають добро.
«Мій батько був педагогом. Вчив любити людей, любити Бога – це принципи християнства, на цьому мене виховували. І я намагаюсь так жити», – розповідає він.
Зараз Анатолій продовжує співпрацювати із друзями, що живуть за кордоном, – так вдається знаходити необхідні медпрепарати для криворізьких лікарень. А в школі, поміж іншим, активно виготовляють окопні свічки для українських захисників. Тож роботи завжди вистачає. Особливо тим, хто щиро прагне допомагати.