Галина Янченко про захист інвесторів, боротьбу з рейдерством та перезавантаження АРМА

ТСК з питань захисту прав інвесторів, яку ви очолюєте, існує вже 9 місяців. Яких результатів вдалося досягти?

Один із пріоритетів Володимира Зеленського – залучення інвестицій і покращення інвестиційного клімату. Щоб і Верховна Рада сприяла реалізації цих президентських намірів, ми створили парламентську спецкомісію з питань захисту прав інвесторів. У неї є два напрямки діяльності. Перший – покращення законодавчої бази. Ми подали вже 5 проєктів законів, які вирішують ті чи інші проблеми інвесторів. Другий напрямок – реагування на скарги, які виникають у бізнесу.

За час своєї роботи ТСК стала відкритим майданчиком, де інвестор може заявити про свої проблеми у відносинах з державним органом, а спецкомісія сприяє об’єктивному розгляду цього звернення. За 9 місяців роботи нам вдалося врятувати, розморозити або повернути інвесторам інвестиційних коштів на суму понад 5 млрд грн. Це близько 12-ти скарг великих компаній (переважно з обсягом інвестицій у понад 500 тисяч євро), які розглядала наша спецкомісія на своїх засіданнях.

Тобто ТСК не формальний, а реальний інструмент для допомоги інвесторам? Розкажіть про конкретні кейси.

Так. Ми себе називаємо «швидка допомога» інвесторові.

Одна з моїх улюблених історій – кейс про великого міжнародного інвестора з австрійським топменеджментом, який вирішив побудувати величезний логістичний центр у Дмитрівській ОТГ на Київщині. Сума інвестицій складала близько 4 млрд грн. Вони викупили землю, але тривалий час не могли почати будівництво, бо районний  архітектор не видавав містобудівні умови та обмеження – спеціальний документ, без якого не можна розпочати будівельний проєкт.

Зрештою, цей інвестор звернувся до парламентської спецкомісії. Ми вивчили інформацію, підключили до вирішення цієї проблеми голову Київської обласної держадміністрації, районну владу і знайшли, в чому «камінь спотикання». Виявилося, що він був у дрібному чиновнику! Чи то через банальне небажання працювати, чи то через корупційні моменти на Київщині було заморожено величезний проєкт на 4 млрд грн! Протягом двох місяців нам вдалося вирішити цю проблему. В результаті інвестор отримав дозвіл, потрібний для початку будівництва. А корумпований архітектор був звільнений.

Важливо, що такі інвестиційні проєкти – це не лише фінансові вливання. А й робочі місця: будівельникам, українським постачальникам будматеріалів. У випадку з Дмитрівською ОТГ – після приходу інвестора та будівництва логістичного центру там буде створено близько 1300 робочих місць. Тобто мешканці кількох сіл на Київщині будуть забезпечені роботою! Не говорячи вже про колосальні податки, які буде відраховувати підприємство і до місцевого, і до національного бюджетів.

Чи надходили від інвесторів скарги на рейдерство?

Так. Гучний і резонансний випадок трапився із виробництвом «Еконія» – вони виготовляють дитяче харчування та питну воду «Малятко». Кожні кілька років їх «кошмарили» рейдери. Підприємство не могло нормально працювати. Це тривало протягом 12 років!

Вони теж звернулися до спецкомісії, і буквально за кілька місяців нам вдалося вирішити це питання. Ми дослідили низку відкритих кримінальних проваджень. Офіс Генерального прокурора звернув увагу на досліджені нами матеріали та змінив підслідність цих справ. Що й допомогло розв’язати проблему. Так компанія змогла нарешті зосередитися на підприємництві, створенні робочих місць, виробництві українських товарів, а не відволікатися на «відбивання» від рейдерів, розбійників і злочинців. Це лише частина того, що ТСК встигла зробити за 9 місяців.

За законом термін діяльності Тимчасової спеціальної комісії – один рік. Що плануєте робити після його закінчення?

Враховуючи, що ми показали досить високі результати, будемо ініціювати або продовження, або створення аналогічної ТСК.

Наскільки взагалі властива функція для парламенту – захищати права інвесторів?

Проблеми можуть статися в будь-якій країні. І для інвесторів, особливо великих, важливо розуміти, що є хтось, до кого вони можуть звернутися по допомогу й очікувати швидкої, результативної зворотної реакції. Наша ТСК стала для них таким інструментом.

Раніше подібні комісії створювалися при прем’єр-міністрах: вони запрошували великих інвесторів, вислуховували їхні проблеми, намагалися допомогти. Така комісія у Верховній Раді створена вперше. Але цей підхід може бути навіть ефективнішим.

По-перше, прем’єр має величезну завантаженість, а до нашої спецкомісії входить 13 депутатів, кожен із яких зацікавлений показати якнайкращий результат.

По-друге, важливо не тільки реагувати на точкові проблеми: у конкретного інвестора, з конкретним державним органом або в конкретній ситуації. Треба одразу ще й пропонувати системні зміни, які попередять виникнення схожих проблем у майбутньому. І в цьому контексті парламент – ідеальний інструмент, адже робота з практичними кейсами підказує, які саме зміни до законодавства необхідні. І ми як законодавчий орган над ними працюємо.

Розкажіть про законопроєкти, подані за результатами роботи вашої ТСК. Що вони передбачають?

Як я вже казала, їх 5. Пакет із двох антирейдерських законопроєктів, 2 законопроєкти, покликані реформувати діяльність АРМА – Агентства з питань розшуку та управління активами (№5242 та №5141). А також законопроєкт із підтримки виробництва електрокарів в Україні.

Почнімо з антирейдерських законопроєктів – що саме вони передбачають?

Ми передбачили зміни до Кримінального кодексу – суттєве збільшення покарання за рейдерські злочини, а також запровадження відповідальності для реєстраторів або нотаріусів, які йдуть на злочин і здійснюють реєстраційні дії за підробленими документами або взагалі без них.

Це законопроект №3783. Серед його пропозицій – збільшення у 10 разів штрафів за підробку документів та втручання у роботу державних реєстрів. Таким чином штраф може сягати рівня від 85 тисяч до 170 тисяч грн. Також вперше за зловживання  своїми повноваженнями передбачаємо штрафи для нотаріусів: від 8 до 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто від 136 тисяч до 204 тисяч грн. Окрім штрафу нотаріусів або державних реєстраторів, які будуть зловживати своїм становищем  в інтересах третіх осіб, можуть позбавити волі терміном до 3 років з позбавленням права обіймати певні посади.

Так, це доволі жорстке законодавство. Але воно нічим не загрожує «білим» нотаріусам. Крім того, такий підхід буде справедливим у частині майнових збитків для бізнесу, до яких призводять недобросовісні дії держреєстраторів та нотаріусів.

Друга ініціатива розроблялася разом із Міністерством юстиції. Вона регламентує і робить ефективнішою діяльність Антирейдерської комісії при Мін’юсті, з якою активно співпрацює наша ТСК. Це той орган, що може швидко реагувати, якщо відбулися якісь рейдерські захоплення, зміни даних в реєстрі.

Ми хочемо, з одного боку, забрати бюрократичні перепони в можливості бізнесу звертатись до цієї комісії. З іншого боку – дати їм право так званої червоної кнопки: тобто можливість заморожувати реєстр на 24 або на 48 годин і забороняти певні дії до того моменту, коли можна буде розібратися, що саме відбувається навколо певного майна або об’єкта нерухомості.

Ініціатива щодо «червоної кнопки» ще дискутується. Але впевнена – компроміс із парламентським Комітетом з питань правової політики з цього питання можна знайти.

Нещодавно ви виступили із відкритим зверненням до Президента України з проханням провести негайне кадрове перезавантаження АРМА. Що не так із цим органом?

Агентство з питань розшуку та управління активами, яке створювалося як антикорупційний орган, перетворилося на справжню корупційну клоаку. Сьогодні АРМА не можна назвати інакше, аніж «державним рейдером». До парламентської спецкомісії надходить багато скарг на діяльність цього органу. Є інвестори, у яких були забрані цілі підприємства через АРМА.

Поясню, як це працює. АРМА – це агентство, яке має розшукувати та управляти активами, отриманими корупційним або злочинним шляхом. По факту ж в АРМА відправляються будь-які арештовані активи. Не лише ті, що могли бути отримані через корупційні дії.

Речові докази, кошти, заводи, які фігурують у кримінальних провадженнях і на які накладається арешт, – можуть бути відправлені в АРМА. Наразі АРМА на власний розсуд вирішує, що з таким майном робити: кому віддати в управління або ж взагалі продати. Таким чином, сьогодні потенційними жертвами Агентства можуть стати не лише корупціонери, а й будь-який чесний бізнес, а подекуди навіть потерпілі від злочинної діяльності.

Як попереднє, так і нинішнє керівництво АРМА вважає, що більшість майна, яке до них потрапляє, потрібно продавати. Ми ж вважаємо, що це може дуже негативно вплинути на права доброчесного бізнесу. Тому що людина, яка десятки років заробляла та відкладала кошти, вкладала їх у якесь виробництво – може в один день втратити все своє майно!

Які зміни в роботі АРМА передбачають ініційовані вашою ТСК законопроєкти?

Ми пропонуємо, щоб не АРМА на власний розсуд визначала, як вона буде розпоряджатися майном, а щоб це робив суд. Доцільно було би взагалі заборонити продаж активів до вироку суду. Поки суд не підтвердив, що певна людина є корупціонером або злочинцем, а її активи набуті злочинним шляхом, не варто їх продавати. Бо жертвами таких оборудок з боку держави можуть стати абсолютно доброчесні підприємці, і ми в ТСК бачили такі приклади.

Один із них – великий французький інвестор «Ашан», який через АРМА втратив 27 гектарів землі під Одесою. Куплену компанією землю арештували, віддали АРМА, а та продала її за 5% від вартості, яку сплатив Ашан. Якщо АРМА діє в інтересах держави, виникає питання, а в чому ж вигода для держави від такого продажу? Цей інвестор вже 2 роки намагається повернути свою власність через суди, дійшовши аж до Верховного Суду. Весь цей час величезний інвестиційний проєкт «Ашану» заморожений, не здійснене будівництво величезного торговельно-розважального центру, не створені робочі місця, які планувались, а місцевий і центральний бюджети недоотримали десятки мільйонів гривень податків. І все це через корупційну оборудку дрібного місцевого прокурора й АРМА! 

Наша ініціатива щодо реформи АРМА зараз жваво обговорюється депутатами. При цьому більшість фракції «Слуга Народу» підтримує такі зміни. Так само й абсолютно всі адвокатські об’єднання та компанії, які стикалися з діяльністю АРМА, вважають ці зміни терміново необхідними. Крім того, ми перебуваємо в постійному діалозі з Офісом Президента, шукаємо найвдаліше рішення, яким чином навести лад в АРМА.

Ви також згадували законопроєкт із підтримки виробництва електрокарів в Україні. Що він передбачає?

Він покликаний створити сприятливі умови для виробників електрокарів в Україні. Україна має всі шанси зайняти дуже вигідну нішу й у перспективі виробляти та постачати електрокари на весь Європейський Союз. До того ж цей вид транспорту стає все  популярнішим в Україні. Ми перебуваємо на 5 місці в світі за динамікою приросту електрокарів.

Законопроєкти №3476 та №3477 вже ухвалені в першому читанні. Якщо стисло, основна їхня мета – звільнити від сплати податку на додану вартість і ввізного мита обладнання та комплектуючі для власного виробництва в Україні електротранспорту (легкові авто, електробуси, електровантажівки та спецавто). Такі умови ми пропонуємо встановити до 31 грудня 2028 року. Тобто це достатній період для налагодження виробництва. Важливо, що ці пільги не поширюватимуться лише на обладнання для виробництва тролейбусів, оскільки їхній випуск уже налагоджений в Україні.

Серед інших стимулів для випуску та популяризації електрокарів ми пропонуємо надати українцям, які купують електрокари, податкову знижку з ПДФО з 1 січня 2026 року до 31 грудня 2030 року. А також встановити частку публічних закупівель електромобілів не менше 50% від загальної кількості придбаного транспорту до 2030 року. Наразі триває доопрацювання цих законопроєктів до другого читання.

А які законопроєкти планує ухвалити  антикорупційний комітет цього року?

Напевне, найбільш актуальним є врегулювання процедури призначення директора НАБУ. Нещодавно парламент відправив до КСУ законодавчу ініціативу (№ 5133), щоб закріпити в Конституції право та обов’язок Президента призначати директора НАБУ. Останні 6 років мала місце законодавча дірка, що могла поставити під загрозу діяльність Антикорупційного бюро в будь-який момент.

Справа в тому, що чинного керівника НАБУ призначив своїм указом п’ятий Президент Порошенко. Хоча за Конституцією на той момент він такого права не мав. Зрештою, це було оскаржено в Конституційному Суді. І суд визнав, що призначення директора НАБУ було незаконним.

Ми вирішили врегулювати цю процедуру законодавчо. Тож після ухвалення відповідного законопроєкту директори НАБУ та ДБР призначатимуться Президентом і за згодою Верховної Ради.

Тиждень тому Комітет з питань антикорупційної політики рекомендував парламенту підтримати Державну антикорупційну стратегію на 2021-2025 роки. Що вона передбачає?

Це візійний документ, державна стратегія, на що Україні варто звернути увагу протягом наступних 5 років, щоб зменшити рівень корупції. Звичайно, законопроєкт (№4135) дуже дискутувався. Було подано понад 500 правок.

У стратегії є дуже позитивні моменти. Основний – вона є досить обсяжною за змістом і охоплює не лише роботу антикорупційної інфраструктури. В ній ідеться, що для зменшення корупції потрібно працювати чи змінювати не лише законодавство для антикорупційних органів, а й в цілому регулювання різних сфер.

Наприклад, у будівельній галузі. У стратегії рекомендується завершити роботу зі створення онлайн-кабінету забудовника. Це дозволить зменшити особистий контакт із чиновником та автоматично зменшить рівень корупції. Крім того, дасть можливість працювати з big data, «великими даними», за якими можна буде легше оцінювати ефективність і корупційні ризики тих чи інших дозвільних організацій в тому чи іншому регіоні, які видають дозволи і розглядають документи забудовників. Наприклад, бачимо, що в Києві дозволи видаються переважно вчасно, а на Франківщині високий відсоток відмов у зверненнях через формальні причини. Або навпаки. Це вже буде підставою для правоохоронців не шукати голку в сіні, а звертати увагу на той орган або чиновника, які систематично порушують дедлайни, відмовляють у наданні дозволів або повертають документи значній частині тих, хто звернувся.

Також у цьому документі даються рекомендації, що треба зробити для судової системи та інших сфер.

Серед дискусійного – пропонується збільшити повноваження антикорупційних органів. На мою думку, перш за все важливо змінювати загальні законодавчі межі, проводити дебюрократизацію, зменшувати кількість непотрібних дозволів, ліцензій, процедур, пришвидшувати темпи діджиталізації. Словом, створювати в державі такі умови, щоб і бізнесу, і людям не потрібно було вдаватися до корупції. І саме цей підхід має зменшити корупцію. А не накопичування додаткових покарань і нарощування повноважень антикорупційних органів.

Наша глобальна мета зробити так, щоб потенційний український «Ілон Маск» або «Марк Цукерберг» змогли реалізувати свої проривні проєкти в Україні, а не емігрували в країни з кращим законодавством і більшими можливостями.