Пошук Меню
Пошук по сайту:
Закрити

Галина Янченко про конфіскацію корупційних коштів та реформу АРМА

Галина Янченко про конфіскацію корупційних коштів та реформу АРМА

Чому Україна досі не змогла повернути виведені за кордон корупційні кошти та що робить парламент, аби врешті це забезпечити, розповідає заступниця голови депутатської фракції «Слуга Народу», заступниця голови Комітету ВР з питань антикорупційної політики Галина Янченко.

У 2015 році в межах антикорупційної реформи в Україні створили спеціалізований орган для розшуку та управління активами, отриманими злочинним шляхом – АРМА. Власне його створили, щоб повертати такі активи в бюджет держави.

Для цього агентству надали достатньо широкі повноваження із розпорядження чужим майном, зокрема, право продавати майно до вироку суду.

Але вже у 2019 році виявилося, що держава створила «монстра». Бо окремі керівники АРМА почали використовувати ці повноваження для рейдерства та тиску на легальний бізнес.

Стало зрозуміло, що АРМА необхідно терміново реформувати. Я присвятила цьому питанню півтора року роботи, і, на щастя, успішно.

У Верховній Раді я очолюю Тимчасову спеціальну комісію з питань захисту прав інвесторів. Ми розглядаємо звернення бізнесу та вивчаємо факти порушення прав окремими представниками органів державної влади й інші випадки перешкоджання діяльності.

Саме звідти ми дізнались про історію французького ритейлера «Ашан», який через дії АРМА втратив земельні ділянки поруч з Одесою, куплені за понад 200 млн гривень (майже 8,5 млн доларів). Їх арештували за сумнівним кримінальним провадженням та передали АРМА у 2019 році.

Менше ніж за місяць після передачі в управління, під приводом «неможливості зберігання», АРМА продало цю землю на аукціоні лише за 5% від її вартості. У ділових колах з цього приводу був великий скандал.

Згодом ми отримали й інші скарги бізнесу на АРМА. Зокрема про те, що активи, які є в управлінні агентства, продають «потрібним» компаніям, а аукціони з продажу відбуваються з численним процесуальним порушеннями.

Ми почали досліджувати питання й обговорювали це з бізнесом та всіма стейкхолдерами. У підсумку я зареєструвала законопроєкт № 5141 про реформу АРМА, який наразі вже є чинним законом № 1648-IX.

Його ухвалили конституційною більшістю голосів народних депутатів – його підтримали 322 парламентаря з усіх депутатських фракцій та груп. Тобто цей закон поза політикою – він про виправлення допущених помилок. Цим законом обмежили повноваження АРМА у питанні розпорядження майном, яке вони отримують в управління. Ми заборонили агентству продаж активів до вироку суду, за виключенням товарів, що швидко псуються , або якщо власник надав згоду на їхню реалізацію.

Після цього в АРМА відбулися кадрові зміни. Наразі колишніх керівників агентства підозрюють у вчиненні злочину, і 27 червня 2021 року вони отримали підозри від Державного бюро розслідувань. Вони підозрюються у привласненні понад 400 тис. доларів, що були передані в управління АРМА. На сьогодні призначений новий тимчасово виконуючий обов’язки голови АРМА та розпочатий конкурс із відбору нового постійного керівника.

Законодавчі зміни та кадрове перезавантаження АРМА вже дають реальний результат. 17 листопада 2021 року відбувся перший аукціон з продажу активу вже за новим законодавством та за нового керівництва. На відкритих торгах агентство забезпечило успішний продаж понад 3 тис. тонн арештованої соняшникової олії на суму понад 93 млн грн.

У процесі торгів ціна товару зросла на 13%. Це найдорожчий лот в історії АРМА, який агентство передало для реалізації на відкритих електронних торгах. Причому це стосувалося товару, що втрачає у вартості. Його продали на ринковою ціною, що навіть зросла.

Я переконана, що тепер, після внесення змін до законодавства та кадрового перезавантаження, АРМА зможе поступово відновити свою репутацію. І тоді ми можемо говорити про її нові повноваження у питанні розшуку активів. Раніше через корупцію в агентстві ця ініціатива була заблокована.

Зокрема, ми передбачали надати можливість АРМА подавати цивільні позови у закордонні юрисдикції, а також винаймати фандерів, судових радників. Знаю, що ця практика є поширеною в інших країнах.

Адже, на превеликий жаль, лише в межах кримінального процесу, як зараз, більшість справ про незаконно виведені активи розслідуються роками. Напевне, одним з таких рекордсменів є кримінальний процес щодо Павла Лазаренка. Він тягнеться вже 23 роки.

Водночас є факти, коли гроші українських корупціонерів конфісковували на користь бюджетів інших країн. Зокрема, у 2016 році частина грошей того ж експрем’єр-міністра Павла Лазаренка 66,7 млн доларів були конфісковані до бюджету Антігуа і Барбуда. Також маємо приклад Латвії – з 2016 до 2019 року ця країна щонайменше двічі провела конфіскацію коштів представників найближчого оточення Януковича на суму майже в 80 млн доларів через корупційне джерело походження цих коштів.

Я переконана, що у цьому питанні необхідна координація між правоохоронними органами. І лідерську роль міг би відігравати Офіс Генерального прокурора.

Ми у парламенті готові доопрацювати нову законодавчу модель заради того, аби інструмент цивільних позовів для пошуку корупційних коштів за кордоном міг бути застосованим в Україні.

Поділитись:

  • Facebook
  • Twitter
  • Telegram
  • WhatsApp
  • Viber
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СТАНЬТЕ ЧАСТИНОЮ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «СЛУГА НАРОДУ»!

Приєднатися
Політика конфіденційності даних
підписників газети «Слуга Народу»
Прийняти
Privacy Policy