Галина Третьякова: Соціальні законопроєкти мають бути посильними для держави

Законодавчі ініціативи у соціальній сфері мають нести за собою фінансове навантаження на бюджет, але воно повинне бути посильним для країни. Про це в інтерв’ю заявила голова парламентського Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова.

За її словами, держава вже надає 116 видів соціальних допомог. На їхнє покриття закладається до 700 млрд грн, що складає половину держбюджету. Якщо додати витрати на освіту та охорону здоров’я, то це майже 1 трлн грн. При цьому видаткова частина державного бюджету складає 1,3 трлн грн на рік.

Розрахунки Комітету демонструють, що для виконання норм усіх законопроєктів, що надходили до комітету в 2019-2020 рр., потрібно чотири річні державні бюджети країни.

«Це навантаження має бути посильним для країни, мати в своїй основі стратегію, бути економічно обґрунтованим. Таке рішення має бути відповідальним, в першу чергу, перед платниками податків, за рахунок яких фактично реалізується будь-яка законодавча ініціатива. І ще – обачність у покладанні податків на наших дітей», – зазначила вона.

Окремо очільниця комітету зауважила: під час аналізу законопроєктів від БЮТу чи ОПЗЖ виникає враження, що ці політсили мають намір розбалансувати держбюджет та підірвати авторитет влади серед населення. Кожна їхня ініціатива передбачає великі додаткові витрати без реальних компенсаторів.

«Методи, якими користуються наразі опозиційні сили – дуже жорсткі. В цивілізованих країнах за такі речі береться Служба безпеки. Тому що розвал державного устрою, зокрема у соціальній царині, – це вже не демократія, це спроба отримати владу у позавиборчий спосіб. Це злочин проти основ національної безпеки. Така політика опозиції має ознаки державної зради. Тим більше, що соціальна політика та пенсійне забезпечення є частиною національної безпеки», – заявила Галина Третьякова.

Також Галина Третьякова розповіла, що комітет серед іншого зосереджений на законотворчому процесі щодо ефективного контролю руху коштів у соціальній сфері. Наразі запроваджена верифікація соціальних виплат за 7 реєстрами.

«Розгляд законодавчих ініціатив, що не мають фінансово-економічного обґрунтування, стратегічної мети та створені виключно для перерозподілу публічних фінансів, отримали відповідний висновок комітету. Це не просто, бо за роки була створена система знекровлення публічних грошей. Управління грошима в соціальній сфері відбувається не тільки державою, а й так званими саморегульованими неприбутковими організаціями», – заявила голова комітету.

Разом з тим Галина Третьякова визначила чотири складові соціальної політики в ринкових умовах:

• максимальна реалізація права на працю;
• повернення частини податків в домогосподарства для розподілу коштів власного бюджету;
• створення інфраструктури, дружньої до дитини та до людини із частково втраченим функціоналом.

І лише в останню чергу – перерозподіл коштів держбюджету в інтересах бідних та тих, хто потрапив у скрутну ситуацію.