Доступ до коштів ЄБРР, Світового банку та IFC залежить від зеленого курсу України та екостандартів проєктів відбудови

Доступ до європейських структурних фондів на кшталт Європейського банку реконструкції розвитку (ЄБРР), Міжнародної фінансової корпорації (IFC) буде суттєво ускладненим, якщо Україна не «впишеться» в зелений перехід, який зараз відбувається в ЄС. Його важливість розуміють і на рівні держави, і на рівні громад. Однак інструменти, які цьому сприятимуть, поки доступні не всім. 

Про це на 6-му щорічному форумі «Український Контур Майбутнього: як бізнес і університети створюють спроможність країни», організованому Офісом сталих рішень та Асоціацією професіоналів довкілля PAEW, повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк. 

За її словами, ЄС зараз перебуває на етапі двох важливих переходів – цифровому та зеленому. Але, якщо в цифровізації Україна вже випереджає деякі європейські країни, то у зеленому курсі є досить багато прогалин. Навіть попри те, що на рівні держави й бізнесу є чітке усвідомлення необхідності такої політики та умовних дивідендів від неї. Саме тому інструменти на кшталт ESG-підходу (Environmental, Social, Governance) надають можливість реалізувати цю політику. Без розуміння цього, зауважила Шуляк, ані з точки зору бізнесу, ані з точки зору громад і реалізації державних проєктів буде вкрай складно отримати доступ до фінансування. 

«Без реалізації зеленого курсу ми не зможемо отримати доступ до європейських структурних фондів, а це, нагадаю, мільярди євро для тих компаній, тих громад, тих держав, які реалізують проєкти в сфері зеленого європейського курсу. Це обов’язково мають бути компанії й громади, які спираються на відповідні стандарти, зокрема й на ESG – критерії, за якими оцінюють довкіллєву, соціальну та управлінську відповідальність бізнесу», – наголосила Шуляк. 

Без доступу до такого фінансування, додала вона, буде неможливо відновити Україну повноцінно. Ба більше, навіть за умови виконання Україною вимог МВФ та індикаторів Ukraine Facility, що дає змогу отримати додаткові кошти до держбюджету, без доступу на зовнішні ринки – до фінансування, яке здійснюють відповідні структури на кшталт ЄБРР, Світового банку, IFC, – відновити країну й розвинути економіку буде вкрай складно. 

«Але ці структури надають кошти тим компаніям, державним підприємствам і громадам, які обов’язково дотримуються зеленого курсу, використовують ці стандарти. Більше того, відповідність цим вимогам означатиме набагато нижчий відсоток фінансування», – переконана Олена Шуляк. 

Вона нагадала, що у контексті вартості відновлення йдеться про щонайменше $537 млрд, однак це дані станом на кінець минулого року. Відповідно, за підсумками поточного року ці цифри будуть суттєво вищими, враховуючи масштабні обстріли української енергетики. Отже, вже сьогодні потрібно замислюватись над обсягами та джерелами інвестицій і фінансування проєктів відновлення. 

Водночас для багатьох українських підприємств, які працюють у громадах, може бути складно переходити на певні стандарти Європейського Союзу, що стосуються екологічних індикаторів. Але без виконання цих норм, модернізації виробництва, без переходу на більш екологічний, зелений курс, місцевий бізнес і підприємництво загалом не зможе розвиватися. Тому важливо забезпечити такий перехід невідкладно, акцентувала Шуляк. 

Нардепка також зауважила, що Європейський Союз уже зараз переймається питаннями кліматичної нейтральності, однак Україна в цьому контексті стоїть перед викликами – замінування територій і будівельні відходи від руйнувань. 

«Мало хто хоче просто закопувати в ґрунти будівельне сміття та інші відходи, які з’явилися внаслідок війни. Тому потрібні нові стандарти, нові механізми. Потрібен чіткий алгоритм, яким чином це переробляти, оскільки такі відходи, на жаль, має кожна громада. Це слід також законодавчо окреслити», – резюмувала Олена Шуляк.