Як аграрний сектор Донеччини працює в умовах війни

Повномасштабне вторгнення росії завдало нищівного удару по аграрному сектору Донеччини. Регіон, який до війни був одним із важливих виробників зернових та технічних культур, сьогодні змушений працювати в надзвичайно складних і небезпечних умовах. Постійні бойові дії, обстріли та мінна небезпека суттєво обмежують можливості для ведення сільського господарства. 

Як повідомили у Донецькій ОВА, цьогоріч аграрії зможуть обробити лише близько 10% земель, які до початку повномасштабної війни були придатними для засівання. Значна частина сільськогосподарських угідь перебуває поблизу лінії фронту або на територіях, де існує високий ризик обстрілів та мінування.

Едуард Стукало зі Святогірської громади тривалий час займається обробкою полів. У грудні 2025 року він засіяв 100 гектарів озимою пшеницею. Наразі через загострення безпекової ситуації родина евакуювалась. Також вдалось вивезти більшу частину техніки. 

«У липні маємо збирати врожай з полів, але наразі ситуація така, що це просто небезпечно. Постійно літають КАБи та дрони зі сторони Лиману. Взимку сподівались, що цього року ще зможемо працювати, а зараз ситуація значно загострилася», – розповів Едуард Стукало. 

У селі Маяки, де він мешкав, наразі залишаються мешкати близько 100 людей, тоді як до війни там проживали майже 900 осіб. У 2022 році, коли тут велись бойові дії, його родина вже евакуювалась, а після звільнення повернулась та протягом усіх років повномасштабного вторгнення продовжувала обробляти поля.  

«Після повернення основною проблемою було те, що на полях залишились міни та нерозірвані боєприпаси, які ми разом з братом виявляли на полях до прибуття саперів. Далі допомагали ДСНС. У багатьох сусідніх селах поля взагалі непридатні до обробки через снаряди. 

Звісно, хотілося б продовжувати цю справу і у іншому регіоні, але механізми релокації для аграріїв з прифронтових регіонів. можливо, потребують допрацювання. Ще однією проблемою є пошук земель в інших регіонах. Оренда значно вища, ніж була в нашій області і працювати, закуповувати посівний матеріал та агрохімікати буде просто нерентабельно», – додає Едуард. 

Попри усі труднощі, він сподівається, що зможе зібрати свій врожай цього року і готуватись до наступного посівного сезону. 

«Ми віримо у ЗСУ, віримо, що повернемось додому та далі забезпечуватимемо країну врожаєм!» – підсумував Едуард Стукало. 

Нещодавно у Донецькій ОВА відбулось засідання за участі заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тараса Висоцького, аграріїв, представників релокованих агропідприємств, податкової служби та банківських установ. Учасники обговорювали питання агропромислового комплексу регіону: напрями державної підтримки на 2026 рік, поточний стан галузі та основні проблеми, з якими стикаються аграрії в умовах війни. Також обговорювали механізми релокації підприємств, законодавче врегулювання їхнього статусу, отримання державної підтримки шляхом відшкодування витрат на переміщення, а також вирішення проблеми забезпечення їх земельними ділянками для відновлення виробництва та інші важливі питання. 

За інформацією Донецької ОВА, у минулому році на Донеччині вдалось зібрати врожай зернових культур на площі близько 86 тисяч гектарів, у тому числі ранні зернові культури на площі 73 тисячі гектарів. Цього року ці площі значно скоротилися. 

Наприклад, у Андріївській громаді попри надії місцевих аграріїв, працювати на полях вкрай небезпечно.  Депутатка місцевої сільської ради від політичної партії «Слуга Народу» Тетяна Панів розповіла, що ще у минулому році попри обстріли було засіяно різними культурами понад 5 тисяч гектарів, а місцеві підприємці готувались і до роботи у 2026 році. Наразі у селі залишились здебільшого люди старшого віку.  

Родина Куплевацьких з Дружківської громади вивезла техніку до Київської області ще рік тому. Ольга Куплевацька та її чоловік Віталій займались агробізнесом ще з 2009 року.

«Ми засівали поля у Дружківській та Костянтинівській громадах. З початку повномасштабного вторгнення роботу не припиняли, але з кожним роком це ставало небезпечніше. На полях лежать снаряди, що можуть вибухнути у будь-який момент. Останній посів був у 2024 році, коли нам вдалось обробити близько 200 гектарів. Після евакуації займались пошуком земель, які можна обробляти, але слід зазначити, що рівень врожайності земель Донеччини досить високий і знайти такі вільні землі у інших регіонах вкрай важко», – розповів Віталій Куплевацький. 

Попри скорочення посівних площ та постійні ризики, аграрний сектор залишається важливою складовою економіки Донеччини та джерелом зайнятості для жителів сільських громад. Ті господарства, які продовжують працювати на підконтрольній території Донеччини, докладають максимальних зусиль для проведення посівної кампанії та забезпечення продовольчої безпеки країни. Однак подальший розвиток аграрного сектору регіону безпосередньо залежатиме від безпекової ситуації, темпів розмінування та державної підтримки сільгоспвиробників.

Сьогодні аграрії Донеччини працюють фактично на межі можливостей, демонструючи стійкість і відданість своїй справі навіть в умовах постійної загрози з боку російських військ.