У 2023-2024 роках обсяги будівельних закупівель становили близько 300 млрд грн щорічно або 4% ВВП. За підсумками поточного року очікується досягнення таких же обсягів. Однак, якщо до війни це був типовий відсоток будівельної галузі у ВВП, то під час відбудови очікуваний обсяг галузі впродовж 10 років становитиме 10% ВВП. При цьому загальна потреба в будівельних матеріалах для відновлення становить приблизно майже $20 млрд на рік.
Про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк, посилаючись на дані звіту «Контроль витрат на відновлення України №23. Три роки спостережень за відбудовою», підготовленого Центром економічної стратегії.
За її словами, автори звіту зазначають, що в минулому й позаминулому роках обсяги будівельних закупівель становили близько 300 млрд грн, це – $7-8 млрд щорічно або 4% ВВП. За підсумками поточного року, з великою імовірністю буде досягнуто такий же обсяг.
«Як бачимо зі звіту, без урахування оборонних замовлень, зокрема будівництва фортифікацій, серед найбільших будівельних закупівель за три роки є ремонт та утримання доріг у різних регіонах, водогони для Кривого Рогу, Марганця та Миколаєва, відновлення освітніх та медичних закладів, а також захист енергетичної інфраструктури тощо», – розповіла Шуляк.
Майже половина видатків місцевих бюджетів на відновлення – в прифронтових регіонах через глибокі руйнування, зауважують у Центрі економічної стратегії. Основний напрям відбудови за рахунок місцевих бюджетів – житло, а Агентство відновлення закуповує послуги з управління проєктами, що фінансуються за кошти міжнародних партнерів.
Водночас нардепка зазначила, що й до війни будівельна галузь традиційно становила 4% від ВВП. При цьому під час відбудови очікуваний обсяг галузі впродовж 10 років становитиме 10% ВВП, а загальна потреба у будівельних матеріалах – майже $20 млрд.
«Загальна потреба в будівельних матеріалах для відновлення становить приблизно $19,6 млрд на рік. Наприклад, на бетон потрібно більше ніж $2 млрд, на арматуру – $1,3 млрд, цемент – $727 млн, ПВХ – $66 млн, на скло – $51 млн. При тому що власних потужностей для виробництва, зокрема, скла та бетону в Україні або немає взагалі, або дуже мало», – акцентувала Олена Шуляк.
З одного боку, це може стати перешкодою для якісної відбудови, але з іншого, наголосила вона, це інвестиційні можливості, яким держава має усіляко сприяти. 90% необхідних будівельних матеріалів можна виробляти в Україні, зауважила Шуляк, і по деяких категоріях у нас сильні потужності. Це стосується цементу, сталі, бетону, вікна та дверей. По деяких будматеріалах потужності обмежені – по асфальту, гіпсу та гіпсокартону.
«А, наприклад, для скла потужностей немає взагалі. Чи можлива відбудова без скла? Відповідь очевидна. Звісно, потребу в ньому може покривати імпорт. Інвестиції в будівництво одного такого заводу в Україні суттєві – в межах $100 млн. Але враховуючи попит на скло, ця інвестиція вигідна», – розповіла Шуляк.
Парламентарка також зазначила, що використання під час відбудови вітчизняних будматеріалів приведе до формування доданої вартості в країні на загальну суму в майже $30 млрд. Зарплата найманих працівників складе $11,5 млрд, податкові надходження і збори – $7,6 млрд, зокрема $3,4 млрд становитимуть відрахування в Пенсійний фонд.
«Україні слід спиратися на готовність міжнародних партнерів підтримати відбудову, зосередитися на перспективних галузях, як-от сталь, вікна та екологічні будівельні матеріали, та імпортувати те, що виробляти власноруч неефективно», – резюмувала Олена Шуляк.