Пошук Пошук Пошук Пошук Меню
Пошук по сайту:
Закрити

Дмитро Кисилевський: Україна має домогтися покращення доступу своїх товарів на ринки ЄС

Дмитро Кисилевський: Україна має домогтися покращення доступу своїх товарів на ринки ЄС

Які проблеми виникли з економічною частиною Угоди про асоціацію України з ЄС та чому її треба переглядати, розповідає заступник голови Комітету ВР з питань економічного розвитку, народний депутат від фракції «Слуга Народу» Дмитро Кисилевський.

Українські експортери все частіше нарікають на умови економічної частини Угоди про асоціацію України з ЄС – кажуть, вона невигідна. Ви розділяєте таку позицію?

Ми виходимо з того, що європейська інтеграція – це принциповий цивілізаційний та абсолютно правильний вибір України. І ніхто не ставить його під сумнів. Але досі існує таке собі наївно-романтичне сприйняття євроінтеграції та угоди. Я переконаний, що треба відійти від цього та перейти до прагматичного погляду на економічну частину угоди про асоціацію. Нарешті маємо визнати, що вона несправедлива до України, і її треба покращити.

Що саме ви вважаєте несправедливим?

Фактично угода про вільну торгівлю – це лише назва документу. А реальність така, що українські товари не мають вільного доступу до ринку ЄС. Квоти, мита, торговельні обмеження не просто діють – їхня кількість зростає.

У нас мізерні обсяги безмитних квот з боку ЄС для сільгосппродукції та харчової промисловості. При цьому Євросоюз субсидіює своїх виробників м’ясо-молочної продукції, які вбивають українських виробників на нашому внутрішньому ринку.

Ми зіштовхнулися із жорсткою системою торговельного захисту, яка працює проти України. Наприклад, днями ЄС продовжив дію обмежувальних заходів (квоти і мита) на поставки металу, від яких страждають українські металурги. Крім того, є штучне обмеження українського експорту через обмеження видачі дозволів на автотранспортні перевезення.

До того ж Україна де-факто не отримала доступу до державних закупівель ЄС, але повністю відкрила свої публічні закупівлі. Тепер маємо майже 40% імпорту в наших публічних закупівлях, у той час як в ЄС цей показник складає менш ніж 10%.

Після втрати російського ринку Євросоюз є найбільшим торговельним партнером України, але за час дії угоди про асоціацію ми так і не компенсували втрати. А доля ЄС в торгівлі з Україною значно зросла, тому що зменшилась частка країн Митного союзу.

У нас хронічний дефіцит торговельного балансу з ЄС, навіть без урахування реверсних поставок газу. Структура експорту – сировинна, а імпорт – переважно високотехнологічні товари. Цю проблему маємо якнайшвидше розв’язати.

Але чи здатні українські товари задовольнити потреби ЄС? Чи є у нас потенціал?

За методикою ITC, якою користується Світова організація торгівлі, невикористаний потенціал експорту товарів з України до ЄС сягає 9,7 млрд доларів – це майже половина українського експорту до Європи у 2020 р., який склав 18,9 млрд доларів. Причому це зростання оцінено лише на основі традиційних сировинних товарів, які ми експортуємо.

Інша методика, розроблена в Гарварді та Массачусетському технологічному інституті, дозволила виявити категорії товарів, що мало експортуються, але мають великий потенціал у ЄС. У нашому випадку це продукція машинобудування, електричні машини та устаткування, окремі сфери металургії, продукція ОПК, полімерні матеріали.

У 2019 р. країни ЄС імпортували таких товарів на 120,8 млрд євро. За 5 останніх років імпорт цих товарів країнами ЄС збільшився на 85%. А Україна забезпечує ці потреби Європи лише на 0,2%.

Як нам виправити ситуацію?

Рішення я бачу в опрацюванні трьох напрямів. Насамперед, це перегляд економічної частини угоди про асоціацію, щоб покращити умови доступу українських товарів на ринок ЄС.

Згідно з угодою ми маємо право це вимагати після 5-річного терміну, який сплив після набрання чинності її економічної частини. Україна має цим скористатися, щоб відстоювати свої економічні інтереси.

У нас триває війна, за цей час багато змінилося, і ми маємо відверто казати про відмінності між партнерством і сировинним придатком. Ми ж бачимо, як ЄС відбудовував економіку Польщі, і як це відбувається з Україною – різниця дуже велика.

Другий напрям – пропонувати Європі способи знизити залежність від імпорту з третіх країн за рахунок заміни цих поставок українською продукцією.

І третій напрям – створити потужні державні інституції, механізми промислового розвитку і експорту, які мають усі розвинуті країни. З їхньою допомогою розвивати свою економіку і торгівлю. Це локалізація, індустріальні парки, Експортно-кредитне агентство, торговельні представництва, економічна дипломатія.

І коли треба починати діяти?

Ми у нашому комітеті вже провели слухання з питань перегляду економічної частини угоди. Це початок широкої дискусії про необхідні зміни та конкретні пропозиції.

Ініціативу підтримали керівники найбільших бізнес-об’єднань, зокрема Федерації роботодавців, Торговельно-промислової палати, Українського союзу промисловців і підприємців.

За зміни виступають і представники галузевих об’єднань: Укрметалургпрому, Українського клубу аграрного бізнесу, Асоціації міжнародних автоперевізників.

До речі, до слухань долучилися й посадовці, які є ключовими перемовниками від України з Євросоюзом – віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішіна, торговельний представник України Тарас Качка.

Ми зі свого боку запропонували українським бізнес-об’єднанням сформулювати свої пропозиції стосовно перегляду економічної частини угоди про асоціацію. В комітеті їх опрацюють та нададуть уряду, щоб він міг їх враховувати під час перемовин із представниками ЄС.

Поділитись:

  • Facebook
  • Twitter
  • Telegram
  • WhatsApp
  • Viber
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СТАНЬТЕ ЧАСТИНОЮ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «СЛУГА НАРОДУ»!

Приєднатися
Політика конфіденційності даних
підписників газети «Слуга Народу»
Прийняти
Privacy Policy