Закон про локалізацію, що запрацював під час повномасштабного вторгнення, зберіг ключові галузі українського машинобудування і тисячі робочих місць. Тепер його дію планують поширити й на оборонні закупівлі цивільних товарів.
Про це повідомив народний депутат від «Слуги Народу», заступник голови Комітету ВР з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
«Коли ми ухвалювали закон, середній рівень проникнення імпорту в публічні закупівлі становив 38%. Це означало, що держава щороку втрачала б 100-160 млрд грн податків через закупівлю імпортних товарів. Адже іноземний виробник не сплачує тут податків. А при купівлі українського товару до 40% його вартості повертається податками в бюджет», – зазначив парламентар.
За його словами, спершу локалізація охопила чотири підгалузі машинобудування – залізничний і міський транспорт, комунальну техніку та енергетичне обладнання.
«Фактично цей закон зберіг ці галузі від зникнення під час війни. Це десятки тисяч робочих місць», – констатував Кисилевський.
Другим ефектом дії закону, поінформував нардеп, стало те, що імпортери почали розміщувати виробництва в Україні, щоб відповідати вимогам локалізації. Хтось почав виробляти навісне обладнання, хтось збирати техніку крупними вузлами, а дехто розвивати власне виробництво.
«Тому ми почали розширювати програму локалізації, включили до неї ліфти, світлофори, кабелі, металоконструкції, труби великого діаметру, продукцію легкої промисловості», – поінформував Кисилевський.
Він нагадав, що для стимулювання попиту на продукцію українського виробника працює дві програми – 25% компенсація на аграрну техніку та 15% компенсація – на іншу техніку.
«Таким чином ми мотивуємо приватного замовника купувати українські товари. Якщо фермер купує українську сільгосптехніку, держава компенсує йому 25% її вартості, але при цьому держава заробляє 40% на податках. Тому для держави це вигідно», – зазначив нардеп.
У планах, розповів він, – поширення механізму локалізації на оборонні закупівлі цивільних товарів.
«Ми маємо законопроєкт №13392 про застосування локалізації при оборонних закупівлях цивільних товарів. Це не про зброю чи боєприпаси. Але оборонні замовники закуповують, наприклад, форму. Якщо її шиють в Україні, держава отримує податки», – пояснив Кисилевський.
У законопроєкті, повідомив парламентар, для оборонних закупівель розглядається інший механізм локалізації, ніж у публічних закупівлях – це механізм цінової преференції. Тобто український виробник зможе перемогти, маючи ціну на певний відсоток вище, ніж постачальник іноземної продукції.
«Армія закуповує трали, автобуси, крани. Все це виробляється в Україні, й пріоритет має бути в українських виробників», – акцентував Дмитро Кисилевський.
Комітет, додав нардеп, схвалив законопроєкт №13392 до першого читання.