Держпідтримка кіно 2.0 та оновлення кешрібейтів: Павло Сушко про реформу кіновиробництва

Українська кіноіндустрія розвивається, рухається вперед в умовах розвитку технологій і міжнародної співпраці. Але пандемія внесла корективи. Стало важливо прискорити зростання якості та кількості виробництва українських фільмів. Наше кіно  має конкурувати з іноземними фільмами як в кінотеатральному прокаті, так і на телебаченні чи на стрімінгових сервісах.

В таких умовах точково вплинути на зміну правил гри кіноринку – неможливо. Та й нереально. Адже ці правила мають не «підлатати» проблеми індустрії, а капітально її «відремонтувати».

Саме тому у парламенті з’явився законопроєкт № 6194 про державну підтримку кінематографії в Україні, який концептуально осучаснює кінематографічне законодавство.

Нові форми держпідтримки

Це – одні із головних змін, що ми хочемо втілити. Адже на дворі 21 століття, а система допомоги держави досі застаріла.

Отже, які види держпідтримки ми хочемо запровадити.

Субсидії на розвиток кінопроєкту (девелопменту). Девелопмент – це написання сценарію. В основі будь-якого фільму лежить історія, яку прописують у сценарії. Часто створення сценарію – це чималі інвестиції. Тому важливо допомагати саме на цьому етапі створення продукту.

Що це дасть? Це – інвестиція у якість історій, а також поштовх до розвитку сценарної майстерності в Україні. Зрештою, якість проєктів підвищиться, зросте конкуренція і, відповідно, ми більше отримаємо успішних фільмів.

Поворотна підтримка виробництва фільму. Конкурси на фінансування створення фільму в формі субсидій для комерційних фільмів є досить тривалими у часі Зручнішою для комерційних фільмів стане саме поворотна підтримка, яку процедурно швидше запустити.

Планується, щоб вона була не більше 50% від загального бюджету виробництва фільму. Її обов’язково потрібно буде повернути державі протягом трьох років.

Субсидія виробнику, так званий нацрібейт. Вона виплачуватиметься за результатами успішного кінотеатрального прокату національного фільму, знятого без держпідтримки. Субсидія має складати 25% від бокс-офісу фільму в українському прокаті, якщо збори сягнули понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Цю субсидію ми звикли вже називати в індустрії як «бонус», «нацрібейт» і спрямована вона має бути обов’язково на виробництво нових національних фільмів. Її не можна витратити на особисті потреби, вона має бути реінвестована у виробництво іншого фільму, а отже її головна мета – підвищення обсягу кіновиробництва.

Таким чином, у виробника вже буде гарантована частина фінансування наступного фільму.

Про конкурси на держпідтримку

Зараз такі конкурси проводять за видами фільмів.

Ми хочемо перейти до іншої системи – до градації такої підтримки та конкурсів за форматами та їхнім спрямуванням.

Які мають бути спрямування:

●            просвітницькі;

●            тематичні фільми і фільми соціальної значущості;

●            фільми з фестивальним потенціалом (у тому числі міжнародним);

●            комерційні фільми (з міжнародним потенціалом також);

●            фільми спільного виробництва.

Фільми різних форматів та спрямування повинні мати прозору систему конкурсів і підтримки саме з урахуванням їхньої специфіки. Щодо кожного з напрямів є свої вимоги, і потрібно розмежовувати ці конкурси. Так вони стануть більш визначеними та зрозумілими.

Чіткіша змагальність у пітчингах підвищить ефективність самих конкурсів, а розподіл держпідтримки стане зрозумілішим для суспільства.

Важливо закріпити базові принципи проведення самих конкурсів. Детальні умови правил, як і раніше,  встановлюватимуться підзаконними актами. Адже вони можуть змінюватися час від часу, залежно від стратегії розвитку галузі, зміни технологій, кон’юнктури ринку.

Про Раду з держпідтримки кінематографії і експертів

Існування такого органу, як Рада з державної підтримки кінематографії – один із головних елементів ефективності держпідтримки, що має бути максимально прозорим. Закон встановлюватиме чіткий порядок обрання членів Ради, їхню відповідальність, правила недопущення конфлікту інтересів, повноваження. Все це, звісно, не порушуватиме принцип незалежності Ради.

Для проведення конкурсів важливе залучення фахової експертизи, саме тому законопроєкт закладає принципи обрання та роботи конкурсних експертних комісій.

Про оновлення системи кешрібейтів

Зараз в Україні уже почали зніматися проєкти для великих міжнародних студій, які приїжджають в Україну на зйомки за системою кешрібейтів для іноземних виробників.

Новим індустріальним законопроєктом № 6194 удосконалюється система кешрібейтів, що у свою чергу зробить її гарантованою, сучасною, привабливою для іноземних студій в умовах дуже високої конкуренції з іншими країнами. Там, нагадаю, ця система не тільки працює давно і чітко, а й все більше пропонує нових бонусів для іноземців, заманюючи їх до себе.

Що ми пропонуємо у законопроєкті № 6194:

●            вдосконалення процедури подання та розгляду заяв;

●            чітке визначення кваліфікаційних витрат;

●            усунення нелогічних обмежень щодо витрат і складнощів у їхньому підрахунку;

●            чіткі умови отримання кешрібейту;

●            зміни до культурного тесту, якому має відповідати проєкт (це дозволить залучати не тільки європейських інвесторів, а й великих клієнтів з усього світу);

●            нові умови для гарантій виплати кешрібейтів;

●            спрощення бюрократичної процедури.

Ці зміни запроваджуватимуться на основі досвіду використання української системи кешрібейтів та інших країн.

Зброя і кіно

Чинне законодавство обмежує використання зображень в рекламі зброї та державної символіки. Ця норма є загальною. Тому під цю заборону підпадають трейлери та афіші фільмів, що нелогічно. Адже афіші, наприклад, військових фільмів без зброї, втрачають привабливість перед глядачем.

Деякі фільми, особливо історичні, патріотичні, на воєнну тематику, бойовики не обходяться без цих атрибутів. І дуже часто неможливо зробити гарну зрозумілу глядачеві «рекламу» таких фільмів без сцен із зображенням зброї.

Ми хочемо змінити це. При цьому, звісно, встановимо чіткі правила для такої реклами, залишаючи заборони для рекламування будь-чого іншого з використанням зброї та державної символіки.

Також ухвалення законопроєкту дозволить офіційно і ефективно залучати військову, іншу спецтехніку, послуги військових і правоохоронців для виробництва аудіовізуального продукту. Для цього пропонується створити Державну міжвідомчу кінокомісію з питань виробництва фільмів та медіапродуктів в Україні, яка працюватиме за системою «єдиного вікна».

Законопроєкт № 6194 про державну підтримку кінематографії в Україні вже підтримав профільний Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики. Його розгляд очікується Верховною Радою у першому читанні на початку 2022-го року.