Державне замовлення, військова освіта та стимули для науковців: головні освітні закони
Якісна військова освіта, розвиток наукових парків, стимулювання інноваційних розробок, а також ефективний розподіл державного та регіонального замовлень на підготовку фахівців. Новий політичний сезон Верховна Рада розпочала з питань освіти та науки. Розкажемо про важливі зміни детальніше.
Кваліфікаційна категорія та педагогічне звання
Депутати підтримали в цілому законопроєкт 5324-1, що усуває колізію у повноваженнях Кабміну й Міносвіти та уніфікує термінологію у всіх освітніх законах.
Проблема в тому, що до сьогодні вчителі, які успішно пройшли сертифікацію, не могли пройти позачергову атестацію, щоб підвищити кваліфікацію і отримати присвоєння звання, а також у подальшому спокійно отримувати доплати за категорії.
Як пояснила авторка законопроєкту, народна депутатка від «Слуги Народу» Юлія Гришина, рамковий закон про освіту передбачає, що перелік категорій і педагогічних звань працівників освіти визначається урядом. При цьому спеціальні освітні закони визначають трохи ширше – Кабмін має встановлювати не тільки перелік, а й визначати порядок присвоєння цих категорій і педагогічних звань.
«Річ у тім, що вже досить давно порядок присвоєння визначається не Кабміном, а Міністерством освіти, оскільки присвоєння категорій і педагогічних звань вчителям здійснюється після атестації. Таким чином, наразі існує колізія: Кабмін вимагає в профільного міністерства розробити для затвердження порядок присвоєння для подальшого затвердження урядом, як того вимагають норми чинного законодавства. При цьому цей порядок міститься в Типовому положенні про атестацію педпрацівників як невід’ємна частина оцінювання», – пояснила вона.
Закон чітко розділяє повноваження і закріплює відповідальність за конкретними виконавцями, прибирає дублювання норм і регулює питання розробки порядку присвоєння кваліфікаційних категорій та педагогічних звань педагогічним працівникам.
Державне та регіональне замовлення
Сьогодні парламент зробив перший крок до підвищення ефективності розподілу бюджетних місць у закладах вищої освіти (законопроєкт №5467 ухвалено за основу).
Як пояснив голова освітнього комітету, народний депутат від «Слуги Народу» Сергій Бабак, пропонується формувати держзамовлення з урахуванням середньострокового прогнозу потреби у кадрах на ринку праці.
«Ринок праці динамічний, ми маємо орієнтуватися на нього і змінити застарілу систему формування замовлення на підготовку фахівців. До того ж тепер у нас буде автоматизоване адресне розміщення місць державного (регіонального) замовлення між закладами освіти в єдиній базі. Тобто абітурієнт повинен зайти до Єдиної державної електронної бази з питань освіти і там на підставі йогоконкурсного балу нададуть рекомендації, куди і на які спеціальності є попит», – розповів голова комітету.
Військова освіта
В Україні візьмуться вдосконалювати військову освіту. Парламент підтримав за основу законопроєкт №5641, де буде чіткий перелік спеціалізацій і зміст освітніх програм підготовки військових фахівців відповідно до потреб ЗСУ.
«Це потрібний закон, який створений на виконання вимог положень Закону «Про нацбезпеку України. Ми маємо зробити систему військової освіти ефективною та професійною, підвищити її якість, а це дозволить нам підвищити ефективність підготовки наших військових», – наголосив Сергій Бабак.
Наукові парки
Заклади вищої освіти та наукові установи зможуть без бюрократичних процедур створювати наукові парки, бути засновниками декількох наукових парків, а також надавати в оренду приміщення для розміщення наукових парків на пільгових умовах.
Усе це дозволить Україні ефективніше займатися інноваційною діяльністю.
«Інноваційні підприємства, наукові установи та заклади вищої освіти зможуть ефективніше працювати і створювати високотехнологічну продукцію, конкурентну у світі. Наукові парки зможуть комерціалізувати науково-технічні розробки, дослідження і таким чином впливати на інноваційні процеси», – пояснив голова освітнього комітету Сергій Бабак.
Скасувати ПДВ і мито на обладнання
Парламент підтримав законопроєкти за основу №5498 та №5499, що дозволять скасувати ввізне мито та ПДВ на наукове обладнання, прилади, запасні частини і витратні матеріали до них, які українські наукові установи та заклади вищої освіти закуповують для власних наукових потреб.
«Наука катастрофічно недофінансована. Відпустки за власний рахунок, відтік кваліфікованих кадрів, молодих вчених за кордон, застаріла матеріально-технічна база – це ті реалії, з якими стикається наука. Згідно із законом про наукову та науково-технічну діяльність, з держбюджету на науку має йти 1,7 % ВВП, але роками ця цифра наближається до 0,17%. Це у десятеро менше, ніж у європейських країнах, де виділяється понад 3% ВВП. Завдяки закону наукові установи зможуть заощадити близько 300 млн грн», – зауважив він.
Ухвалений документ дозволить стимулювати розвиток науки, наукових розробок, і зробити це можна через зменшення податкового навантаження на наукові установи.
