Верховна Рада ухвалила в другому читанні законопроєкт №13168, яким вносяться зміни до закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у частині виплати одноразової грошової допомоги. Зокрема, документ врегульовує порядок отримання одноразової грошової допомоги в разі загибелі військового у полоні та прирівнює смерть у ворожих буцегарнях до загибелі на полі бою.
Про це повідомив ініціатор законопроєкту, народний депутат від «Слуги Народу», член Комітету ВР з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Тарас Тарасенко.
«Сьогодні родини наших загиблих у полоні героїв змушені доводити у судах своє право на допомогу. Вони заслуговують на таку ж підтримку, як і рідні загинули в бою. Бо полон – це не мир, це продовження війни», – наголосив парламентар.
Ключова проблема, за словами Тараса Тарасенка, полягала в тому, що причину смерті військових, тіла яких повертали з полону, встановлювали українські судмедексперти. І найчастіше вони фіксували загибель від хвороб. Через це родини отримували значно меншу допомогу, ніж за загибель на полі бою.
«Ми знаємо, в яких нелюдських умовах перебувають наші військові у ворожому полоні. Хвороби, поранення, катування: все це може бути причиною їхньої смерті. Але навіть у полоні наші захисники залишаються військовослужбовцями. Тому законопроєкт чітко встановлює, що у разі загибелі військовослужбовця в період дії воєнного стану, незалежно від діагнозу чи причини смерті, родина має право на гарантовану державну допомогу – не менше 15 млн грн», – пояснив нардеп.
Одноразова грошова допомога призначатиметься також у разі отримання військовослужбовцем поранення, контузії, чи травми, якщо вони призвели до часткової втрати працездатності.
«Допомогу зможуть отримати й ті військові, які під час служби зазнали поранень, і через це частково втратили працездатність, навіть якщо їм не встановили інвалідність. Якщо така людина вже звільнена зі служби, вона має право на виплату впродовж року після звільнення», – уточнив Тарас Тарасенко.
Народний депутат зазначив, що наразі термін, упродовж якого поранені військові могли подати документи на отримання компенсації становить лише три місяці.
«Такого терміну на збір документів вкрай мало. Військовослужбовці часто проходять тривале лікуванні чи реабілітацію. Їм фізично складно оформити документи у такі стислі строки. Як наслідок – втрачають право на виплати або знову змушені звертатися до суду», – зауважив Тарас Тарасенко.
Також законопроєкт уточнює прив’язку суми виплат до прожиткового мінімуму: він має враховуватись станом на 1 січня того року, в який встановлено інвалідність або інший відповідний статус.
«Ми приводимо законодавство у відповідність до реалій сьогодення, створюємо єдиний підхід до виплат і, найголовніше, забезпечуємо гідне ставлення до наших героїв та їхніх родин», – резюмував Тарас Тарасенко.