Депутат пояснює: Юлія Гришина про заочну вищу освіту
- 191
За останні місяці було вже дві спроби скасувати заочну та вечірню форми освіти в Україні. Й обидва рази наш Комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій виступив проти. Тому до сесійної зали Верховної Ради ці законопроєкти відправили без норми про скасування заочки. А отже, такого нововведення у 2024 році не передбачено.
На мою думку, скасування заочної форми навчання наразі не є своєчасним рішенням. Хоча б тому, що на сьогоднішній момент на такій формі навчання освіту здобувають майже 300 тисяч наших громадян, серед яких немало військових. Тобто навіть зараз, в умовах війни, захисники, які воюють на фронті, продовжують навчатися. І після боїв приїжджають складати сесію. Навчатися дистанційно з окопів – м’яко кажучи, не найзручніший для них спосіб.
Але водночас я в жодному разі не хочу сказати, що наші форми освіти – ідеальні й не потребують змін. Звичайно, ми розуміємо, що якість освіти в багатьох університетах на заочній формі навчання потребує вдосконалення – власне, як і на денній, і на інших формах навчання.
Важлива не назва тієї чи іншої форми навчання – нам потрібно переглянути їх зміст. Оскільки наразі він застарілий і не відповідає потребам часу. Подивіться на визначення заочної форми навчання в законі «Про вищу освіту»: ані визначеної кількості необхідних аудиторних годин, ані прописаних заходів контролю чи результатів навчання.
Тому я запропонувала зібратися разом із представниками Міністерства освіти, із профільними органами державної влади, звісна річ, також і зі студентами – і напрацювати новий законопроєкт. Він має передбачати цілий комплекс заходів із вдосконалення системи та якості освіти – і на денній формі навчання, і на заочній, і на вечірній.
Тому ще раз: справа – не в назві, справа – у змісті. Правильне рішення – це дискусія про відповідність змісту форм освіти сучасним умовам життя. А не скасування лише однієї із цих форм.
