Деокуповані громади мають економічний потенціал, але без підтримки по певних напрямах його не реалізувати – дослідження
- 10
Деокуповані громади демонструють економічний потенціал – більше ніж 2 тис. підприємств уже генерують мільярди гривень виручки. Втім різниця у темпах відновлення між регіонами вимірюється в рази, а це означає, що без прицільної підтримки з боку держави, додаткових бюджетних ресурсів та інституційної допомоги громадам зберегти й примножити цей потенціал буде складно.
До рекомендацій, які дозволять не лише відновлювати та розвивати деокуповані території ефективніше, відносять як заходи з менеджменту роботи ОМС, так і роботу з людським капіталом і допомогу бізнес-середовищу на цих територіях.
Про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк, посилаючись на дані аналітичної записки «Відновлення та розвиток деокупованих громад», підготовленої Інститутом аналітики і адвокації за підтримки Transparency International.
За її словами, для вирішення проблем прифронтових територій, з якими стикаються місцеві громади, зокрема, економічних, у парламенті вже створено спеціальне міжфракційне обʼєднання. Ба більше, відповідний підкомітет незабаром створять на базі Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування.
«Однак, цього, звісно, недостатньо. Автори дослідження запропонували низку заходів, спрямованих як на посилення спроможності менеджменту громад до впровадження проєктів розвитку та стратегічного планування, так і на розвиток людського капіталу і сприяння розвитку бізнес-середовища», – розповіла Олена Шуляк.
По-перше, слід розвивати горизонтальні зв’язки між деокупованими громадами та іншими територіальними громадами для обміну досвідом, технічною підтримкою та взаємного навчання. Це дозволить поширювати ефективні практики управління та розвитку. По-друге, надважливо реалізувати освітні програми, спрямовані на розвиток ключових навичок залучення фінансування: проєктного менеджменту, бізнес-англійської, презентаційних навичок, ділового листування. Це сприятиме зростанню кількості підготовлених заявок на фінансування, розширення міжнародних партнерств та підвищення самостійності громад у комунікації з донорами.
«По-третє, це створення якісної планувальної стратегії – планів просторового розвитку, які є, по суті, сучасною містобудівною документацією, без якої по плану відновлення рухатися неможливо. Очікувалось, що цей інструмент запрацює з 1 січня 2025 року, але його довелося відкласти на 1 січня 2028 року, через неготовність низки громад. Тим не менш, десятки громад над цим документом працюють, і багато громад свої ППР вже затвердили», – наголосила Шуляк.
Як зазначають автори дослідження, важливо також створювати аутсорсингові команди підтримки громад у підготовці та реалізації проєктів розвитку на базі Регіональних агенцій розвитку чи Інститутів розвитку міста (за аналогією RST на національному рівні). Це забезпечить професійний супровід проєктів з відновлення та розвитку, підвищення якості заявок і залучення міжнародної допомоги для малих громад. Досить ефективним буде і розвиток можливості дистанційної роботи для фахівців, які можуть підтримувати громади онлайн, зокрема в управлінні проєктами та комунікаціях. Це дасть можливість залучати висококваліфікованих спеціалістів незалежно від місця проживання, підвищення кадрового потенціалу громади.
«Не менш важливий – розвиток людського капіталу на цих територіях. Через надзвичайно високу кількість громадян, які змушені були залишити свої домівки, побоюючись за своє життя, відновлювати і розвивати деокуповані громади буде неможливо», – акцентувала Олена Шуляк.
У цьому напрямі потрібно теж діяти комплексно. Автори дослідження рекомендують створювати програми швидкого перенавчання та працевлаштування мешканців деокупованих територій з урахуванням місцевих економічних потреб. Наслідком цього буде відновлення зайнятості, підвищення кваліфікації населення, зміцнення економічного потенціалу громад.