Денис Монастирський про носіння зброї, ДНК злочинців та новий адмінкодекс

Невдовзі парламент візьметься за законопроєкт про обіг зброї. У соцмережах вже лякають, що вулицями міст розгулюватимуть люди з пістолетами…

Дійсно, парламент планує розглядати проєкт закону №4335 «Про обіг цивільної вогнепальної зброї та бойових припасів до неї». Цікаво, що Україна – єдина країна в Європі, де на законодавчому рівні не врегульовано це питання.

Що ми хочемо змінити цим документом? У жодному разі не йдеться про носіння зброї!

Адже за опитуваннями останніх 5-7 років, українці активно виступають проти того, щоб власники зброї могли носити її у громадських місцях. Люди не хочуть стояти в черзі у магазині і розуміти, що попереду може бути людина з короткостволом у кишені. Більшість просто не хоче бачити зброю і має на це повне право.

Влада дослухається до думки українців і підтримує їхнє занепокоєння. Саме тому наразі питання носіння зброї для комітету закрите. Ходити зі зброєю по вулицях ніхто не буде!

Що ж тоді змінює законопроєкт?

Дивіться, сьогодні досить легко придбати в магазині необмежену кількість цивільної зброї. Звичайно, йдеться не про танки та автоматичну зброю, а про мисливську, наприклад карабіни, гладкоствольні рушниці.

Ще є нагородна зброя, яку за різних часів дарували очільники силових відомств. На сьогодні в Україні понад 8 тисяч одиниць короткостволів. І наші колеги по парламенту теж мають понад десять одиниць нагородної зброї. Її обіг не визначено, як і те, чи можна носити з собою.

Також ще є антикварна зброя і спортивна. Як отримати дозвіл на купівлю, як вона зберігається, як транспортуються різні види зброї, у якій кількості – усе це ми будемо врегульовувати.

З радянських часів до нас прийшла практика, що такі питання регулюються на рівні підзаконних актів – накази МВД, міністрів юстиції тощо. Часом це розпорошено в різних нормативно-правових актах. Саме через відсутність чіткого закону виникають питання правильного та неправильного утримання зброї.

Тож ми маємо прописати всі правила та норми закону. Щоб Україна не перетворилась на деякі райони Нью-Йорка, куди навіть поліція не приїжджає, бо там місцевий криміналітет все сам врегульовує за допомогою зброї.

І не забувайте, що в період війни, за неофіційними даними, на руках у людей було від 2 до 6 млн одиниць незаконної вогнепальної зброї, трофейної зброї. У 2014-2015 роках її бусами вивозили в різні куточки України і тримали вдома в схроні. Її облік також не ведеться, а це становить загрозу для населення.

Тобто зброю можна буде купувати і зберігати, але не носити?

Так, зараз ми дозволяємо придбати зброю у власність, але для зберігання вдома у спеціально обладнаному місці. Для початку потрібно пройти відповідне навчання.

Будуть курси з вивчення матеріальної частини зброї, правил поводження з нею та її застосування. Визначаються заборонені до цивільного обігу вогнепальна зброя, боєприпаси до неї, частини зброї та додаткове обладнання до зброї.

Ми запроваджуємо посвідчення власника зброї, де зазначатимуться ті категорії, які може отримати власник – за аналогією з посвідченням водія. На кожну одиницю зброї буде технічний паспорт з відомостями про власника та серійний номер. Тільки з цими документами можна буде придбати зброю в магазині.

Отримати посвідчення власника зброї не зможуть ті, хто має медичні протипоказання, судимість, притягалися до адміністративної відповідальності протягом останнього року за низкою статей Кодексу України про адміністративні правопорушення.

До речі, ми також будемо перевіряти, як зберігається зброя вдома. Якщо неналежно – ліцензію на право тримати можуть не продовжити або забрати.

Перейдемо до інших законопроєктів. Це правда, що ви створюєте базу ДНК українців?

Абсолютна нісенітниця! Жодної бази ДНК ми не створюємо. Йдеться зовсім про інші речі.

Так, ми зареєстрували законопроєкт № 4265 про державну реєстрацію геномної інформації людини. Це стосуватиметься не всіх українців, не буде масового забору ДНК, як про це пишуть деякі ЗМІ.

ДНК братимуть лише в осіб, які притягнені до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів проти життя, здоров’я, статевої свободи, статевої недоторканості. А також в осіб, які засуджені та відбувають покарання у вигляді позбавлення волі або мають незняту чи непогашену судимість за вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів. Ще – невпізнані трупи; особи, зниклі безвісти; близькі родичі осіб, зниклих безвісти.

Закон покращить роботу правоохоронних органів із запобігання, виявлення, розкриття та розслідування злочинів, розшуку безвісти зниклих осіб та ідентифікації невпізнаних трупів. Тобто якщо в розслідуванні фігурує чиєсь ДНК, це дозволить швидко віднайти його по базі і визначити злочинця за короткий термін.

Ми розробляли ці зміни понад рік спільно з уповноваженим з прав людини. Це світова тенденція, багато країн світу її використовують.

Річ у тім, що і зараз є така процедура відбору ДНК на причетність до злочину. Але тепер, маючи базу ДНК, ми точно зможемо віднайти злочинця, якщо він вже не вперше коїть злочини і є в цій базі даних.

Також пропонується встановити механізм відбору біологічних зразків осіб, які добровільно вступають або призиваються на військову службу, і військовослужбовців. Їхня інформація буде не в базі МВС, а в особовій картці кожного. Це допоможе ідентифікації загиблих осіб або тих, що зникли безвісти. Коли порушується відповідне кримінальне провадження, ДНК дістають у роботу, щоб знайти цю людину. Ідентифікувати військових, на жаль, іноді складно. Скількох наших людей було знайдено закатованими на окупованих територіях – і впізнати їх можна було тільки за аналізом ДНК.

Стосовно суду присяжних. В Україні судитимуть по-новому?

Не зовсім так. Ми, скоріше, просто повертаємось до класичної моделі суду присяжних.

У нас наразі є лава присяжних, яка разом із суддею вирішує, винна людина чи ні. Ми чудово розуміємо, що суддя в цій компанії – авторитетна особа. І на його думку покладатимуться присяжні, серед яких жоден не має стосунку до правоохоронних органів.

Адже присяжні – це не юристи, а прості люди. Але вони вирішують долю людини.

Ми ж змінюємо цю структуру і повертаємось до класичної моделі, якою користується цивілізований світ. Так, заслуховується кримінальна справа.  Відповідно до кількості та якості підготовлених доказів, показів свідків, фаховості роботи адвоката чи прокурора, наприкінці засідання присяжні вирішують – винна особа чи ні. Вирішують долю людини самі, без професійного судді. Він не бере участі в обговоренні й ухваленні рішення. Його робота – справедливо призначити потім покарання.

Серед головних змін – новий адміністративний кодекс. Що змінюватимете?

Мабуть, усе. Це дуже глобальна зміна, важливий законопроєкт, на який Україна чекала багато років. Власне, сьогоднішній адміністративний кодекс, де прописані всі штрафи за порушення, був ухвалений майже 40 років тому.

Смішно сказати, але він містить посилання на соціалістичний спосіб життя. Кодекс морально та фізично застарів. До того ж його стільки разів писали-переписували. У нас в комітеті, мабуть, найбільше правок було саме до цього кодексу.

Тож ми бачимо необхідність розробити новий, повноцінний, сучасний кодекс. Концепція в нас вже є.

Там будуть зібрані всі порушення?

Так, це фундаментальний акт, в якому ми перепишемо штрафні санкції за дрібні адміністративні порушення. Бо зараз вони в нас розкидані по 90 нормативно-правових актах. Наприклад, норма про носіння масок для громадян міститься в адмінкодексі, а для юридичних осіб – в іншому нормативно-правовому документі. І що тепер, підприємцям вивчати всі закони, в різних місцях, щоб знати, як не отримати штраф? Це неправильно. Усі норми та порушення мають бути в одному місці.

Зміни торкнуться і «найпопулярніших» проступків – порушень правил дорожнього руху?

Так, там є купа недоліків. Наприклад, маємо штрафи за перевищення швидкості. Автофіксація побачить порушення – і вам прийде штраф.

Що робить водій? Бере і знімає номерні знаки. Його можуть спіймати і виписати штраф – 170 грн. Але це точно буде дешевше, ніж якщо б його номери зафіксувала відеокамера і прислала штраф за перевищення швидкості.

Інший приклад: за керування у стані алкогольного сп’яніння вас можуть позбавити прав. А от за керування без прав – просто смішне покарання. Виходить, віддав права – і можеш спокійно собі їздити і не боятися відповідальності? Так не має бути! Усі штрафи мають бути логічними, все має бути правильно врегульоване.

Саме тому ми маємо комплексно переглянути весь кодекс, щоб покарання були адекватними, щоб стримували від вчинення правопорушення. Власне, цього принципу адекватності будемо дотримуватися і щодо всіх інших наших змін цього року.