Денис Маслов про інвесторів під захистом ВР і результати боротьби з рейдерством

Рейдерство, тиск, корупція, здирництво. Це неповний перелік речей, з якими стикалисяінвестори в Україні упродовж багатьох років. На жаль, протягом тривалого періоду у владних кабінетах культивувалося ставлення до бізнесу як до дійної корови, на якій гріх не збагатитися нечистому на руку посадовцю.

Звісно, такі ганебні речі погіршували інвестиційну привабливість України для бізнесу – як іноземного, так і вітчизняного. Тому для закордонних підприємців інвестування в нашу країну асоціюється з великим ризиком, що можна порівняти із прогулянкою мінним полем, а українському бізнесу досі складно наважитися на капітальні інвестиції в національну економіку. 

Президент України Володимир Зеленський з перших днів перебування на посаді здійснює політику сприяння інвестиціям в національну економіку. Підвищення довіри з боку інвесторів і захист їхніх прав глава держави назвав одним із ключових завдань влади. А це означає, що Верховна Рада як законодавчий орган також повинна за допомогою наявних у неї інструментів сприяти виправленню ситуації.

Таким парламентським інструментом стала Тимчасова спеціальна комісія з питань захисту прав інвесторів. Її Верховна Рада створила в червні 2020 року за ініціативою моєї колеги Галини Янченко, яка й очолила цю ТСК. До складу комісії увійшли 13 народних депутатів з різних фракцій та груп. Попри таке розмаїття представників, ТСК стала повністю аполітичним утворенням, що розпочало плідну роботу над розв’язанням проблем національних і закордонних інвесторів.

Упродовж півтора року роботи ми розглянули складні кейси, з якими стикнулися український та іноземний бізнеси. Здебільшого вони були спричинені неправомірними діями окремих посадовців, правоохоронців і суддів. У підсумку наша ТСК допомогла розв’язати 9 резонансних справ. Загальний обсяг інвестицій, врятованих для української економіки складає 12,5 мільярда гривень.

Частину кейсів, за які бралася ТСК, вдалося врегулювати без довгої судової тяганини. Наприклад, справу виробника дитячого харчування «Малятко». На підприємство здійснювався тиск рейдерами із залученням «силового даху», майно неодноразово арештовували. Зусиллями голови ТСК Галини Янченко була організована тристороння зустріч за участі Генпрокурора Ірини Венедіктової, за результатами якої справу передали з підслідності поліції до ДБР, а необґрунтований тиск на виробника припинено.  

Були й випадки, коли комісія долучалася на стадії розгляду справи в суді. Яскравий приклад – справа шведського автовиробника «Сканія». З нього колишній дилер в Україні – ТОВ «Фірма Журавлина» – намагався через суд стягнути понад 120 мільйонів гривень.

Восени 2020 року суд першої інстанції повністю задовольнив позов «Журавлини». «Сканія» подала апеляційну скаргу на це рішення й звернулася до нашої ТСК по допомогу. Комісія ознайомилася зі справою та виявила низку сумнівних моментів. 

ТСК забезпечила прозорість розгляду справи в апеляційній і касаційній інстанціях. У підсумку Верховний суд відмовив «Журавлині» в задоволенні її позову до «Сканії».

Інша гучна справа, у розв’язанні якої брала участь наша ТСК, пов’язана із французькою торговельною мережею «Ашан». Ритейлер придбав майже 30 гектарів землі під Одесою, аби збудувати там величезний ТРЦ вартістю 6 мільярдів гривень. Проте планам іноземного інвестора завадили рейдерські дії одеського прокурора й кількох високопосадовців Агентства з розшуку та менеджменту активів. Через суд вони домоглися арешту землі й передали її в управління АРМА. Агентство, своєю чергою, продало землю сумнівній фірмі за ціною, у понад 20 разів меншою за реальну вартість ділянок.

Цієї осені Верховний суд відновив справедливість і повернув «Ашану» зазначені земельні ділянки, а стосовно прокурора й екскерівників АРМА розпочато кримінальне провадження. Водночас цей кейс продемонстрував, як орган влади, який мав би бути складовою антикорупційної інфраструктури України, перетворився на інструмент рейдерства. Недарма в досвідчених рейдерів є жаргонний вислів «зайти через АРМА». Тобто захопити майно підприємства шляхом його передачі в управління агентству на підставі кримінального провадження.

Справа «Ашана» спонукала нашу ТСК знайти законодавче рішення, яке б прибрало цю лазівку для рейдерів. Результатом спільної роботи народних депутатів став законопроєкт №5141, котрий забороняє АРМА продавати чуже майно до того, як суд виніс обвинувальний вирок у справі. Верховна Рада ухвалила цей проект закону понад 300 голосами.

Законопроєкт №5141 – один із прикладів того, що ТСК з питань захисту прав інвесторів працює над системним покращенням інвестиційного клімату в Україні шляхом пропонування законодавчих змін. Серед інших прикладів такої роботи – ще два законопроєкти: №3774, покликаний запобігати спробам рейдерства із залученням держреєстраторів, та №3783, що суттєво посилює кримінальну відповідальність за найбільш поширені рейдерські правопорушення.

Цього літа наша ТСК прозвітувала про рік своєї роботи. Її діяльність була високо оцінена переважною більшістю парламентаріїв. Свідченням цього стало рішення Верховної Ради продовжити термін роботи спецкомісії ще на рік – за це проголосували 312 народних депутатів.

Проте успіх ТСК не був би можливим без співпраці з органами державної влади, котрі стоять на варті закону й справедливості. Разом із колегами висловлюємо вдячність Офісу Генерального прокурора, Міністерству внутрішніх справ і Міністерству юстиції за сприяння діяльності нашої комісії.

Тож робота триває! Наша мета – впевненість інвестора у державі, в яку він вкладає кошти. Саме такою має бути Україна в очах усього світу.