1. Антиофшорний план: гроші в бюджет, а не за океан
16 січня ми ухвалили важливий законопроєкт №1210. Це так званий план антиBEPS (Base Erosion and Profit Shifting – розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування). Він допоможе подолати ухиляння від сплати податків через офшорні юрисдикції та забезпечити сплату податку в Україні – де олігархи, власне, і отримують прибутки. Це актуальний і дуже важливий документ для країни, в котрій майже весь великий бізнес працює через офшори.
Наприклад, завод «Ленінська кузня» був оформлений на офшор. Коли власник продавав його, то він не завод в Україні продавав, а корпоративні права десь на Кіпрі. Скоріш за все, з цієї операції не були сплачені всі належні податки в Україні. І це неправильно – такі угоди повинні оподатковуватися. І бюджет країни має наповнюватися з таких операцій.
Також неправильно, коли великий бізнес, отримуючи кредит від нерезидента (пов’язаної особи) та виплачуючи відсотки за таким кредитом, фактично зменшує розмір оподатковуваного прибутку в Україні. Це правила тонкої капіталізації, але ми маємо оподатковувати такі операції – і знову ж таки наповнювати бюджет.
2. Фіскалізація великого бізнесу
Усі говорять про фіскалізацію ФОПів, тобто запровадження РРО, але не всі розуміють, що воно стосується і великого бізнесу також. В Україні є великі компанії, які за допомогою ФОПів ухиляються від податків. І коли ми слідкуємо, що, куди і скільки продали підприємці, ми автоматично контролюємо великий бізнес і виводимо його таким чином з тіні, не даючи ухилятися від податків.
3. Податки з іноземних компаній
Йдеться про так звані контрольовані іноземні компанії – КІК. Нерідко буває, що підприємець має компанію за кордоном, отримує пасивні доходи в Україні, але Україна натомість не отримує нічого. Відтепер резиденти нашої держави повинні сплачувати податки з таких компаній (закон № 466). Але йдеться не про податки з їхнього доходу, а з прибутку, що вони отримали.
4. Відмивання грошей
Для цього ми ухвалили Закон про фінансовий моніторинг (№ №2179). Відтепер, якщо ви переводите комусь понад 400 тисяч грн або переводите ці гроші за кордон – за вами слідкуватимуть. Банк, побачивши ці операції, інформує Держфінмоніторинг, який в свою чергу формує справи (кейси) та передає до податкової міліції або іншого компетентного органу за належною сферою діяльності. За 9 місяців 2020 року Держфінмоніторинг скерував до правоохоронних органів 739 справ на загальну суму 60,3 млдр грн.
5. Митниця без корупції
Зокрема, ми ухвалили Закон про режим спільного транзиту (№ 78-IX). Відтепер ми матимемо обмін митною інформацією із 35 країнами європейського регіону в режимі реального часу. І це підвищить ефективність використання системи аналізу ризиків.
У нас буде спеціальна електронна система. Українська митниця бачитиме всю історію руху товарів у інших країнах і демонструватиме партнерам рух товарів на українській території. Десь рік система функціонуватиме в тестовому режимі, а після цього Україна приєднається до Угоди про спільний транзит із європейськими партнерами.
Ми також уніфікували правила митного оформлення з правилами ЄС і запровадили авторизованого економічного оператора на митниці. Це підприємство або компанія, яким видали сертифікат – на спрощення митних процедур, про безпеку і надійність. Якщо підприємство отримало цей статус, значить, йому довіряють і воно отримає пільги – швидке проходження митних формальностей.
Це убезпечить нас від контрабанди, зменшить ризики для компаній і заохочуватиме інших працювати «в білу». Ми зробили всю роботу для того, щоб митниця системно та якісно працювала.
Але це далеко не повний перелік наших рішень – попереду ще багато роботи.