Чернігівщина завершила створення програми комплексного відновлення, робота над якою тривала півтора року. Що у фокусі розвитку

У квітні цього року на Чернігівщині планують затвердити програму комплексного відновлення (ПКВ) області. Над документом, необхідність якого визначена відповідною постановою Кабміну ще у 2022 році, місцева влада працювала понад півтора року. Одна зі складностей створення ПКВ – брак статистичних даних, необхідних для аналізу потреб і перспектив області.

Про це повідомила голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк, яка наголосила, що це вже третя програма комплексного розвитку, розроблена на рівні області. Першою була Київщина, яка затвердила свою ПКВ наприкінці 2023 року, другою – Житомирщина, яка зробила це  на початку лютого поточного року.

За словами парламентарки, розробка програм комплексного відновлення (ПКВ) – обовʼязкова для українських територіальних громад і попри те що документ досить складний і грунтовний, до процесу їх створення вже долучились десятки українських громад. Одна з причин складності створення ПКВ, через яку не всі громади поспішають розпочати роботу над ними –необхідність акумулювати і зібрати досить великий масив вихідних даних, які будуть використовуватись для аналізу реальних потреб громади.

Виконуючий обов’язки начальника Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації Сергій Куреня зазначив, що підготовка до створення програми комплексного відновлення області розпочалася ще у 2023 році саме зі збору вихідних даних.

«Йдеться про необхідні статистичні дані. Вони необхідні для подальшого аналізу наявних проблем і способів їх вирішення. Але співпраця з місцевими органами центральної виконавчої влади щодо надання цієї статистики не завжди була ефективною – подекуди вони просто не розуміли, навіщо ця інформація потрібна. Втім варто зауважити загалом, що в Україні істотно відчувається брак якісної місцевої статистики», – підкреслив він.  

В основу вихідних даних, додав Куреня, був покладених аналітичний звіт про руйнування, підготовлений за допомогою міжнародних партнерів з Франції, а напрацювання проєкту програми розпочалося вже у 2024 році. Він зауважив, що надважливим елементом створення ПКВ було урахування розташування області – вона є прикордонною і відповідно знаходиться під постійним прицілом ворога. Крім цього, було важливо узгодити ПКВ з стратегіями регіонального розвитку, щоб вони були максимально синхронізовані.

За словами Курені, підготовці ПКВ передувала дуже грибока аналітична робота щодо оцінки впливу внутрішніх і зовнішніх чинників, зокрема, були розроблені якісні картографічні матеріали. Після цього, розповів він, була проведена серія практичних воркшопів з багатьма представниками місцевої влади, разом з якими напрацьовувалися практичні рішення.

«Загалом, робота над створенням ПКВ у нас тривала близько півтора роки. Наразі ми завершити всі процедурні питання, подали проєкт програми до облради і найближчим часом розраховуємо на його розгляд на профільних комісіях і чекаємо на затвердження на сесії місцевої ради. Розраховуємо, що це відбудеться вже у 20 числах квітня. Крім цього, наразі ми розробляємо алгоритм для того, щоб у реальному часі моніторити виконання програми», – підкреслив Сергій Куреня.

Від додав, що ПКВ відповідає баченню реалізації наявного потенціалу розвитку Чернігівщини. Саме тому основний принцип, за якими створювалася програма, – відбудувати краще, ніж було. Зокрема, йдеться про:

✅ Людиноцентричність і соціальну справедливість;

✅Раціональне просторове планування;

✅Забезпечення балансу розселення та розміщення робочих місць;

✅Стала міська мобільність і інклюзивність;

✅Енергоефективність;

✅Екологічність;

✅Збереження культурного різноманіття та національної пам’яті.

Нагадаємо, в  Україні хочуть створити Центр місцевої статистики як незалежний орган, щоб запровадити систему ефективного збору та аналізу даних на місцевому рівні. Його створення зумовлене тим, що сьогодні у 64,5% громад немає якісної статистики. В порівнянні з даними, які є з областей і районів, розрив колосальний.

Відсутність якісної статистики призводить до непрозорості діяльності місцевої влади, низької інвестиційної привабливості громад, а також неефективних управлінських рішень і нераціонального використання ресурсів. Це призводить до того, що кожна громада формує свої набори даних з різних джерел, що суттєво ускладнює їх використання. Також вкрай негативним є нестача офіційної статистики та розбіжність даних із різних джерел, а також відсутність уніфікованих форм обліку та обмеження доступу до адміністративних даних через конфіденційність. Крім цього, надзвичайно критичною є відсутність єдиної інформаційної системи місцевої статистики.