В Уманській громаді розробляють перший безбар’єрний маршрут

У громадах Черкащини створюють безбар’єрні маршрути. Перший проєкт презентувала Уманщина на засіданні Ради безбар’єрності у Черкаській ОВА.

Проєкт реалізовуватимуть у три етапи. Він має забезпечити облаштування поручнів, пандусів, зручних зупинок для громадського транспорту тощо.

«Наразі ведуться роботи з забезпечення вільного доступу усіх маломобільних груп населення до об’єктів соціального призначення, облаштування тротуарів, входів до лікарень, адмінбудівель. Дев’ять світлофорних об’єктів обладнані звуковими сигналами, з яких 4 – мають мовний супровід. А також чотири світлодіодних світлофори обладнані відліком часу. У планах – оснастити ще три світлофорні об’єкти системою мовного супроводу. На адмінбудівлях встановлюються тактильні таблички з інформацією, зазначеною шрифтом Брайля», – розповів перший заступник міського голови Умані від «Слуги Народу» Олег Ганіч.

«Це частина всеукраїнської ініціативи «Без бар’єрів», що реалізується за підтримки першої леді Олени Зеленської. Головна мета – зробити наші міста та простори доступними для всіх. Ми також обговорили план заходів на 2025-2026 роки щодо реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року», – розповів депутат Черкаської районної ради від «Слуги Народу» Олександр Джур, який взяв участь у засіданні Ради безбар’єрності.

Подібні проєкти планують реалізувати в усіх громадах області.

Зауважимо, що в області діє онлайн-карта доступності громадських місць. Оцінювання доступності громадських об’єктів на обласному рівні вирішили розпочати із ЦНАПів, оскільки вони мають високий рівень відвідуваності серед населення.

Щорічно центри надання адмінпослуг області надають у середньому до 500 тисяч послуг. За послугами звертаються різні категорії населення, в тому числі і маломобільні громадяни. На сьогодні із 66 ЦНАПів Черкащини уже 17 відповідають ключовим вимогам безбар’єрності.

«Безбар’єрні маршрути» на Черкащині – це крок до того, щоб кожна людина, незалежно від її фізичних можливостей, віку чи інших особливостей, могла вільно пересуватися та користуватися громадськими просторами. Рухаємось далі, адже доступне середовище – це сильна та інклюзивна громада», – додав Олександр Джур.