Ukraine Facility – це ключовий фінансовий і реформаторський інструмент, за яким Європейський Союз підтримує Україну упродовж 2024 – 2027 років. Програма передбачає 50 млрд євро, за виконання українською стороною 150 індикаторів Більшість із них – у відповідальності Верховної Ради, оскільки йдеться про системні законодавчі зміни. Тому одним з ключових напрямів парламентської роботи на сьогодні є реалізація цієї дорожньої карти реформ.
Про це під час IV Business & Legal Infrastructure Forum розповіла голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.
За її словами, вичерпний перелік завдань – 150 індикаторів Ukraine Facility – є переважно завданням для парламенту. Без оновлення законодавчої бази Україна не зможе реалізувати передбачені реформи.
«Інфраструктура – одна з найбільших складових Ukraine Facility. Загальний обсяг підтримки ЄС у цьому напрямі розподілено на три компоненти. Понад 38 млрд євро – пряма підтримка бюджету. Понад 6 млрд євро – інвестиційний фонд, доступний і для державних, і для приватних проєктів, понад 4 млрд євро – технічна допомога уряду», – пояснила Шуляк.
При цьому вона зауважила, що Ukraine Facility – програма не лише про фінанси. Це про впровадження політик, планування, проєктну реалізацію на місцях. І саме місцевий рівень, наголосила парламентарка, має ключове значення в інфраструктурному відновленні.
«У секторі транспорту Україна взяла на себе низку зобов’язань. Серед них – ухвалення Національної транспортної стратегії до 2030 року, імплементація європейських регламентів у сфері тарифоутворення, реформа залізничного транспорту, підтримка дорожньої інфраструктури, розвиток судноплавства й портових послуг», – повідомила Олена Шуляк.
Вона додала, що частина індикаторів уже виконана. Зокрема, уряд затвердив транспортну стратегію та стратегію прикордонної інфраструктури з ЄС і Молдовою. Крім цього, в межах Ukraine Facility ключовим зобов’язанням є ухвалення Закону про залізничний транспорт у третьому кварталі 2025 року. Він визначає рамки для демонополізації, регулювання тарифів, гарантії безпеки перевезень та умови для інвестицій у галузь, також виділення в окремі юридичні особи напрямків пасажирських та вантажних перевезень, а також створення інфраструктурної компанії.
«Цей закон має стати основою для поетапної лібералізації ринку, відкриття доступу для приватної тяги, створення незалежного регулятора та впровадження справедливих і прозорих правил доступу до інфраструктури», – повідомила Шуляк.
Вона також звернула увагу на те, що індикатори стосуються не лише транспортної логістики. Надважливою частиною інфраструктури є житло – сфера, яка найбільше постраждала внаслідок повномасштабної війни. Наразі понад 65 млн кв. м. житла зруйновано чи пошкоджено, а понад 5 млн українців мають статус ВПО, а черги на житло перевищують 600 тисяч родин.
«Житлова політика – це теж інфраструктура. І ЄС через Ukraine Facility закладає індикатори, які мають забезпечити в Україні сучасний, європейський підхід до формування житлової політики», – зазначила Шуляк.
Усередині липня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №12377 «Про основні засади житлової політики», який має скасувати Житловий кодекс 1983 року. Цей документ визначає засади формування ринку доступного, соціального й муніципального житла.
«Це перший за багато років крок до нової житлової політики. Сьогодні Комітет уже створив робочу групу, яка напрацьовує зміни до другого читання», – повідомила Олена Шуляк.
Наостанок народна депутатка наголосила, що реалізація індикаторів Ukraine Facility потребує системного підходу, узгодження стратегій між міністерствами та громадами, а також діалогу з бізнесом.
«Інфраструктурні реформи мають реалізовуватись не «згори донизу», а й за участю місцевої влади, бізнесу та громадського сектору», – зазначила Олена Шуляк.