Пошук Пошук Пошук Пошук Меню
Пошук по сайту:
Закрити

Бум чорної археології та наслідки війни. В Парламенті працюють над захистом археологічних артефактів від «копачів» та окупантів

  • 50
Бум чорної археології та наслідки війни. В Парламенті працюють над захистом археологічних артефактів від «копачів»  та окупантів

В Україні планують посилити захист археологічних об’єктів культурної спадщини через постійні зазіхання з боку російського агресора, а також від  «чорних археологів», які активізувались від початку війни. Держава планує розробити спеціальний механізм для паспортизації пам‘яток археології, а їхній облік вестиметься у Державному реєстрі нерухомих пам‘яток України, інформаційно-комунікаційну систему якого презентували наприкінці минулого року.

Над тим, як ефективно захистити культурне надбання України, працюватиме міжкомітетська робоча група із захисту об’єктів культурної спадщини. Про це повідомила Голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.

За її словами, археологічна спадщина України є однією з найбільших і найбагатших у Європі і 2/3 усіх пам‘яток, які вже внесені у Державний реєстр нерухомих пам’яток України – пам’ятки археології. Серед невиявлених теж лідирують пам’ятки археології, оскільки вони найменш досліджені.

При цьому, незважаючи на цінність кожної окремої знахідки, українська археологічна спадщина щороку бідніє через так званих «чорних археологів», діяльність яких вже давно зробила Україну міжнародним майданчиком із продажу і перепродажу археологічних пам’яток різного ступеня цінності.

«Працюють цілі інтернет-платформи, аукціони, що, за великим рахунком, є місцями панування «чорного ринку». Зі звітів археологічних експедицій ми бачимо, що щонайменше 70% археологічних об’єктів за останні кілька років зазнали сторонніх незаконних втручань. Однак ця цифра може бути більшою, оскільки десятки тисяч пам’яток археології в Україні досі не поставлені на облік і тому такі втручання не завжди фіксуються», – констатувала Шуляк.

Вона наголосила, що через аукціони, де продають величезну кількість археологічних предметів, знайдених незаконно чи придбаних нелегально, більшість з яких походять з України, щороку проходить кількість, яка перевищує, приміром, кількість предметів у археологічних фондах Національного музею історії України.

Але органи охорони культурної спадщини практично не фіксують самовільні роботи з метою незаконного металодетекторного пошуку археологічних предметів – не проводиться системний моніторинг інтернет-аукціонів та передача відповідної інформації до правоохоронних органів, кримінальні справи за такими фактами практично не порушуються.

Тому і склалася ситуація, що «чорна археологія» практично не переслідується законом і надзвичайно цінні артефакти безперешкодно покидають межі країни, а незаконні копачі продовжують спустошувати кургани, підкреслила Олена Шуляк і додала – Україна вже давно зробилася міжнародним майданчиком із продажу перепродажу археологічних пам’яток різного ступеня цінності.

Через недосконалість законодавчої бази та недостатність взаємодії між органами охорони культурної спадщини та правоохоронним органами ці майданчики продовжують свою роботу.

«Вітчизняне законодавство у цьому напрямку містить багато білих плям і потребує значних змін. Зокрема, в законодавчих актах відсутнє будь-яке регулювання використання металодетекторів для пошуку археологічних об’єктів, а також належні заходи реагування на незаконні дії на об’єктах археології, притягнення до відповідальності тощо. Механізми для цього має напрацювати міжкомітетська робоча група по захисту об’єктів культурної спадщини. Крім нашого комітету, до неї залучаються представники Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики, Міністерства культури та інформаційної політики та експерти і фахівці з цієї сфери», – пояснила голова Комітету з містобудування.

Вона розповіла, що ще у 2017 році Україна підписала Нікосійську конвенцію щодо правопорушень, пов’язаних із культурними цінностями. Це передбачає запровадження широкого спектру відповідальності за вчинені правопорушення по всьому «ланцюгу» – від викопування до торгівлі та розміщення на ринку.

Тобто, країна несе відповідальність не лише за викопування чи продаж, а навіть за розміщення оголошення в інтернеті. Тому оскільки Україна рухається в напрямку євроінтеграції, одним з завдань робочої групи повинна стати адаптація українського законодавства до європейського.

Також пам’яткам археології потрібен облік, який є однією з найбільших проблем української культурної спадщини – ще у мирний час не було проведено паспортизації археологічної спадщини на належному рівні, що призвело до «випадіння» більшості археологічних об’єктів – поселень, городищ, стоянок, курганів та могильників з Державного реєстру нерухомих пам’яток України та регіональних списків пам’яток. Зараз триває робота з його наповнення.

Парламентарка також констатувала, що «чорна археологія» значно активізувалась з початком воєнних дій, оскільки почалося мародерство і пограбування предметів археологічної спадщини. Зокрема, пограбування низки українських музеїв – Мелітопольського, Маріупольського тощо. На додачу до цього активізувалися і окупанти, які ведуть масові незаконні розкопки у Криму і на тимчасово окупованих територіях.

Крім цього, потрібно враховувати і той факт, що на територіях, пов’язаних з веденням воєнних дій, відбуваються ландшафтні зміни, пов’язані як з прямими наслідками ураження вибуховими засобами – мінами, снарядами, ракетним вогнем тощо, так і з облаштуванням вогневих та спостережних пунктів, фортифікаційних споруд, прокладанням комунікаційних шляхів.

«За підтримки Українського культурного фонду колектив авторів, зокрема і з фахівців Інституту археології, видав посібник з рекомендаціями – як має поводитися військовий, якщо під час земляних робіт він натрапить на археологічні предмети або культурний шар якоїсь пам’ятки. Завдяки цьому цілу низку артефактів вже вдалося врятувати, і всі вони були передані на постійне зберігання до археологічного музею Інституту археології. Втім наше завдання зараз – напрацювати на законодавчому рівні дієві механізми захисту пам‘яток археології. Це – безсумнівна інвестиція в збереження нашої спадщини та захист національної ідентичності, що безпосередньо сприятиме зміцненню державності», – резюмувала Олена Шуляк.

Поділитись:

  • Facebook
  • Twitter
  • Telegram
  • WhatsApp
  • Viber
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СТАНЬТЕ ЧАСТИНОЮ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «СЛУГА НАРОДУ»!

Приєднатися
Політика конфіденційності даних
підписників газети «Слуга Народу»
Прийняти
Privacy Policy