Будівництво Музею Революції Гідності розблокують після майже 10 років паузи: Рада підтримала законопроєкт

Майже десять років будівництво Музею Революції Гідності у центрі столиці залишалося заблокованим через правові колізії, арешт земельної ділянки та складні дозвільні процедури. Попри суспільний запит і готовність держави фінансувати проєкт, Меморіал Героїв Небесної Сотні так і не був реалізований.

24 лютого Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт №14166 «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей проєктування та будівництва Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності». Документ передбачає створення спеціального правового режиму для завершення будівництва об’єкта, яке роками гальмувалося через бюрократичні перепони.

Йдеться про земельну ділянку на вул. Героїв Небесної Сотні, 3 у центрі Києва. Ухвалене рішення дозволяє зняти з неї арешт і передати її в користування Національному меморіальному комплексу Героїв Небесної Сотні для спорудження Музею Революції Гідності.

Як пояснила голова профільного парламентського комітету, народна депутатка від «Слуги Народу» Олена Шуляк, законопроєкт скасовує для цього конкретного об’єкта низку обмежень, встановлених законами «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про автомобільні дороги» та «Про охорону культурної спадщини».

«Це дозволить зняти арешт із земельної ділянки на вул. Героїв Небесної Сотні, 3 і передати її в користування Національному меморіальному комплексу Героїв Небесної Сотні та побудувати на ній вказаний обʼєкт», – зазначила вона.

За словами парламентарки, зміни стосуватимуться лише проєктування і будівництва Музею Революції Гідності та не впливатимуть на загальні підходи до містобудівного чи дорожнього регулювання в Україні.

«Меморіал Героїв Небесної Сотні – це фундамент нашої пам’яті. Однак попри суспільну й державну важливість цього об’єкта, процес його реалізації загальмував майже на 10 років. Попри готовність держави фінансувати проєкт і постійний суспільний запит, він роками залишався нереалізованим через бюрократію, правові колізії та відсутність чітких рішень», – наголосила Олена Шуляк.

Нагадаємо, у 2018 році держава провела міжнародний конкурс проєктів Меморіалу. Водночас його організували без повного пакету вихідних даних, що від самого початку створило юридичні та технічні суперечності. Паралельно накопичувалися обмеження, зокрема статус охоронної зони та арешт земельної ділянки, що фактично заморозило реалізацію проєкту і продемонструвало відсутність спеціальної законодавчої норми для такого об’єкта державного значення.