Будь-яке нове будівництво в Україні має відбуватись за трьома стандартами - Шуляк

Будь-яке нове будівництво в країні має відбуватись за принципами безбар’єрності, підвищених вимог до енергоефективності та посиленого захисту цивільних, адміністративних і промислових споруд. Оскільки це одна з умов ефективної модернізації країни, нові стандарти будівництва вже закладаються у нову законодавчу рамку містобудівної політики та відновлення України.

Про це під час панельної дискусії в рамках Будівельного форуму “Енергоефективне відновлення України” розповіла Голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, очільниця партії “Слуга Народу” Олена Шуляк.

За її словами, запровадження цих трьох стандартів у плануванні будівництва – посиленого захисту, безбар‘єрності і енергоефективності, набуло особливого значення після після початку російського вторгнення у лютому 2022 року.

На першому місці – безпечні, продумані, ергономічні укриття для людей, пояснила Шуляк. Саме тому був прийнятий Закон № 2486-IX щодо забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій. Він передбачає обов‘язкову наявність інженерно-технічних заходів цивільного захисту у містобудівній і проєктній документації, а також створення мережі надійних та сучасних укриттів. Крім цього, законом передбачена обов’язкова наявність укриттів у новобудовах використання споруд подвійного призначення.

“З 1 листопада 2023 року нові ДБН – ДБН «Захисні споруди цивільного захисту» (ДБН В.2.2-5:2023), вже почали діяти. Не всім вони подобаються, але безпека для нас сьогодні на першому місці і, звичайно, будівництво укриття і постійний перегляд можливостей переміщати і наші виробництва. і наші адміністративні споруди під землю зараз будуть у прерогативі”, – розповіла Шуляк.

Другий стандарт, який за словами Шуляк, також дуже швидко розроблявся – принципи безбар’єрності, доступності, інклюзивності. Зокрема, конкретні приклади їх впровадження вже є у сфері містобудування та будівництва, оскільки вищезгадані ДБН передбачають і підвищені вимоги до інклюзивності. Ними зобов’язані керуватися підрядники під час проєктування, будівництва і відновлення пошкоджених об’єктів.

Загалом, за даними Міністерства соціальної політики, станом на кінець 2023 року в Україні налічувалось більше 3 млн людей з інвалідністью і в парламенті прекрасно розуміють, що людей з особливими потребами і маломобільних груп населення, на жаль, може ставати все більше.

При цьому Шуляк зазначила, що на рівні держави, міністерств і відомств впровадження інклюзії – пріоритет у порядку денному, але зараз надважливо, щоб ці стандарти нарешті почали виходити за двері кабінетів, міністерств і конференцій і почали повноцінно реалізовуватись у повсякденному житті у кожному населеному пункті України.

Третій пункт, на якому наголосила парламентарка, стосується нового законодавства, яке регулюватиме питання енергоефективності. Ухвалений Закон № 2392-IX “Про комплексну термомодернізацію будівель” передбачає імплементацію європейських директив, які стосуються запровадження мінімальних вимоги до енергоефективності будівель.

Зокрема, йдеться про реалізацію стратегії термомодернізації будівель до 2050 року та національного плану збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії. Ним передбачені також обов‘язковість проведення термомодернізації під час капітального ремонту та реконструкції і запровадження енергетичного менеджменту в будівлях публічного сектору, які фінансуються за гроші платників податків.

“З кінця 2022 року, ми чітко усвідомили, що постійний енергетичний шантаж з боку рф буде продовжуватись. Тому для нас питання енергоефективності і енергозаощаджень має таке ж значення як і стандарт безпеки”, – резюмувала депутатка.