27 тра

10K

27 тра

Віталій Безгін: якою буде мапа України після децентралізації

Реформа децентралізації виходить на фінішну пряму. Кабінет міністрів затвердив перспективні плани реформування громад для всіх областей України. Ознайомитись із новим переліком районів та громад ми зможемо вже за кілька тижнів після ухвалення Верховною Радою відповідної постанови Кабміну. Що дасть децентралізація на практиці кожному українцю? Хто сьогодні незадоволений реформою, а хто, навпаки, виграє від неї? Про це розповідає народний депутат Віталій Безгін, голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Уряд затвердив перспективні плани для кожної з областей. Що це означає?

Фактично самі по собі перспективні плани – це основа нового адміністративно-територіального устрою України. Вони містять перелік усіх громад по всіх областях України, а громада – це нова базова одиниця адміністративно-територіального устрою. Тобто якщо раніше це було село, селище, місто, то тепер вся країна, особливо після завершення Конституційної реформи, житиме в громадах.

Тобто сіл вже не буде взагалі?

Села, селища, міста – це все будуть громади. Всього їх налічуватиметься 1400-1410 по Україні. Поки цього не сталося, ми продовжуємо жити за радянською системою. Поточний територіальний устрій не лише не відповідає сучасним викликам, а й подекуди не має нічого спільного з тим, як насправді проживають громадяни на території України. Відповідно, не сприяє розвитку як місцевого самоврядування, так і самої держави та її економіки. Тому в 2014 році й було започатковано реформу децентралізації, що нині виходить на фінішну пряму.

Чому нинішній адміністративно-територіальний устрій не відповідає сучасним вимогам?

Потрібно зрозуміти, як будувалась існуюча мережа. У нас були населені пункти, але, як правило, всі послуги отримувались в районних центрах. Там можна було отримати якусь посвідку, там були суди, були базари – тобто їх формували як певні точки тяжіння. До того ж районні центри формувались ще з урахуванням статистичних і демографічних показників 70-80 років, тобто зараз ці дані є хибними.

Ми ж хочемо, щоб громадяни могли якнайшвидше отримувати послуги на місцях, не їдучи до райцентрів. Власне, завдяки реформі вони зможуть отримувати будь-які послуги від влади на рівні громад. Це перша мета.

Друга – зменшити вплив центру на розпорядження коштами. Місцеве самоврядування повинно мати кошти і ресурси, щоб покривати повноваження, які на них покладені. Оскільки велика кількість всього й досі адмініструється через центр (тобто Київ), більшість територій все одно залежна від того, як Київ розподілить ті чи інші кошти. Фактично незалежність місцевого самоврядування є обмеженою.

Якщо ми поглянемо на мапу України зараз і після завершення реформи – наскільки сильно вона зміниться?

Враховуючи те, що в нас було понад 10 тисяч населених пунктів, а тепер буде 1410 громад – це суттєві помітні зміни.

За якими критеріями формувалися громади, що тепер включені до перспективних планів?

Існує чітка методологія, за якою визначається рівень спроможності громади. Це, зокрема, чисельність населення – за оновленими критеріями, вона має становити мінімум 3 тисячі. Також враховується чисельність дітей шкільного віку, які навчаються на території громади. Це дозволяє простежити, чи існує демографічна криза, і які шанси громади вийти з неї. Наприклад, навіть якщо це територія з невеликою кількістю населення, але з великим відсотком молоді – це означає, що демографічно ця територія починає виходити з кризи, і населення буде збільшуватись. Враховується також площа території громади, індекс податкоспроможності бюджету громади.

Голова партії «Слуга Народу» Олександр Корнієнко в одному з інтерв’ю розповідав, що межі громад затверджувались дуже ретельно – «на картах, на пальцях і буквально з циркулем».

Справді, так робилось. Але треба розуміти, що винятково у такий спосіб, без спілкування з людьми, ухвалювати подібні рішення неможливо. Ми дуже ретельно комунікували з громадянами на місцях. До початку карантину, за півроку ми об’їхали понад половину країни та вивчили реальну ситуацію у відвіданих регіонах. І вже на підставі в тому числі зібраної «в полях» інформації боролися за те чи інше рішення, формували позицію.

Як люди на місцях, де вже встигли об’єднатися в громади, ставляться до реформи децентралізації?

Переважно – вкрай позитивно. Перш за все, люди починають самі безпосередньо відповідати за розвиток своєї території, не чекаючи якогось київського рішення. Якщо ми беремо успішні кейси, де реально присутні ефективні менеджери чи ефективні голови громад – то вони розвивають і сферу охорони здоров’я, і сферу надання адміністративних послуг тощо. Через те, що в них залишається податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) на місцях – вони мають більші ресурси, щоб розвиватися.

Наприклад, для мене став приємним шоком візит до селищної громади під Херсоном. Там, напевно, вперше в житті я побачив сільський футбольний майданчик зі штучним покриттям, із прожекторами, що працюють на сонячних панелях. І дитячі майданчики з освітленням, підєднаним до сонячних панелей. Таке і в Києві нечасто побачиш!

Ще однією яскравою демонстрацією прогресивності реформи став той факт, що громади з фаховими лідерами набагато ефективніше протистоять зараз пандемії, ніж нереформовані території.   

Тому самоврядування – це, перш за все, про акумуляцію ресурсів на місцях, яка потім конвертується у спроможність розквітати. Але це, звісно, у разі ефективного менеджменту.

А чи є негативні приклади?

Специфіка реформи така, що майже на будь-якій території, майже завжди присутні спроби втрутитися у процес формування громад чи в блокування цього процесу у власних інтересах. Такі спроби робляться з боку чи то політиків, чи то підприємців, чи то власників земельних ділянок.

Ми максимально намагалися відбивати ці спроби на всіх рівнях. Звісно, є випадки, де подібні речі «пролізли». Ніхто не ідеальний. Свого часу Польща так само мала багато конфліктів і точок напруги на початковому етапі реформи. Це все предмет для роботи над помилками і вдосконалення в майбутньому.

Чи багато взагалі проблемних громад по Україні?

Я думаю, будемо мати десь 40-50 нерозвязаних конфліктів. Від загальної кількості це приблизно 3,5%, що точно в рази краще за подібний показник на аналогічному етапі у все тій же сусідній Польщі, яка зрештою досить успішно реалізувала реформу. Звісно, кейси негативні є, конфліктні точки на мапі України – теж є. Але таку реформу неможливо провести без них.

Яке подальше вирішення цих проблемних питань?

Треба розмежувати історію: є випадки, які мають справді «природній» характер. Де, дійсно, за якихось причин при затвердженні громад не були враховані інтереси всіх громадян.

А є ситуації, коли в штучний спосіб політики чи латифундисти підбурюють громадян, щоб потім посадити на чолі громади свого голову і захищати власний бізнесовий інтерес. А люди, які не володіють інформацією у повному обсязі, на це ведуться, починають виходити на протести під міністерства, під ОДА, перекривати дороги. Хоча фактично їх використовують як інструмент у боротьбі за приватні інтереси того чи іншого місцевого феодала.

З часом ми зможемо максимально вирішити конфліктні ситуації.  Сподіваюсь, що всі, але це вкрай непросто.

Що далі з реформою децентралізації?

Наступний етап  – це формування урядового розпорядження про територію територіальних громад, яке ґрунтуватиметься на цих перспективних планах, але ще й зазначить території і центри громад.

Далі ми очікуємо протягом 10-12 днів отримати від уряду подання до Верховної Ради – постанову про райони, де на мапі України міститимуться всі нові райони і весь перелік громад, що до них входять. Це фактично і буде новий адміністративно-територіальний устрій України. На чергові місцеві вибори вже в жовтні нинішнього року Україна має вийти з об'єднаними громадами на 100% територій.

Що ж до змін до Конституції в частині децентралізації, швидше, вони будуть ухвалені вже після проведення місцевих виборів.

Переглянули: 10294

27 травня 2020

Похожий материал:

Партія «Слуга Народу» вводить своїх представників до всіх виборчих комісій

31 лип

114

Сергій Бабак: чому нам важливо навчати дітей з окупованих територій

24 лип

549

Олексій Кузнєцов очолив Луганський обласний осередок партії «Слуга Народу»

23 лип

69