Віталій Безгін: 8 міфів про децентралізацію

В Україні завершується реформа децентралізації. Днями уряд зареєструє у Верховній Раді постанову про утворення нових районів. Замість 490 їх стане близько 120. Парламент проголосує за цю постанову до середини липня. Кожна з 24-х областей вже має затверджений перелік громад.

Цифри свідчать, що 70% українців підтримують децентралізацію. Втім, опоненти реформи – політики та бізнесмени – залякують людей «страшилками» про неї. Мовляв, реформа знищить села, громадами правитимуть місцеві «князьки», а ОТГ формуються за наказом «з центру», не враховуючи інтереси людей. Ці та інші найпоширеніші міфи розвінчує народний депутат Віталій Безгін,  голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою.

 МІФ №1. За довідками доведеться їхати сотні кілометрів.

ПРАВДА. Опоненти децентралізації часто розповідають, що через скорочення кількості районів вчетверо за якоюсь посвідкою чи послугою треба буде їхати до районного центру за 100 кілометрів. В реальності все з точністю до навпаки: децентралізація наближає послуги для людей. Якщо раніше центрами тяжіння були районні центри, де українці отримували всі послуги, оформляли довідки, то тепер усе це можна буде зробити в громаді. Це ближче, доступніше, зручніше.

Щодо базових адміністративних послуг – у травні у Верховній Раді пройшов перше читання законопроект про оптимізацію мережі ЦНАПів. Він передбачає, що ЦНАПи будуть не лише у великих містах і райцентрах, а й у всіх громадах. До речі, коли ми говоримо взагалі про райони – це означає, що голова адміністрації чи то префект з району їхатиме до громади, щоб вирішувати якесь питання, а не навпаки. Не люди до чиновників, а чиновники до людей.

МІФ №2. Владу в громадах захоплять місцеві «князьки». А райони та ОТГ «нарізають» під чиїсь інтереси.

ПРАВДА. Латифундисти та місцеві «князьки» не зацікавлені в децентралізації – навпаки, вони є її найбільшими опонентами. В них вже давно поділені території «під себе», тому будь-який перерозподіл громад їм невигідний.

Поясню, як працювала ця схема раніше. Конкретний латифундист брав під контроль певні території. Він «садив» там свого голову в обмін на те, що фактично не сплачував земельного податку або сплачував його мінімальний обсяг. Тобто лобіював свої бізнес-інтереси, при цьому, по суті, обкрадаючи мешканців громади – адже не сплачував чесні податки до місцевих бюджетів.

Як буде тепер? Латифундисти втрачають свій контроль над територією, його отримують громадяни. Красти в людей стане набагато складніше. Оскільки змінюється сам підхід, районний рівень стає ланкою державної влади, рівень громад – найсильнішою ланкою місцевого самоврядування. Адміністрування багатьох процесів, акцизи, нерухомість, земля – все це спускається «вниз», дозволяє контролювати місцеві бюджети та витрачати кошти на реальне покращення життя мешканців ОТГ.

МІФ №3. Децентралізація зруйнує села. В них заберуть останню копійку.

ПРАВДА. Реформа децентралізації не забирає гроші в людей, а навпаки – сприяє наповненню місцевих бюджетів і бюджетів громад. На відміну від недецентралізованої частини країни, 60% ПДФО (податку на доходи фізичних осіб) залишаються в громадах. Податок на нерухомість, земельний податок також надходять на рахунки громад. Їх можна витратити на освітлення вулиць, комфортні школи, спортивні майданчики та сучасні лікарні.

Але варто пам’ятати, що все залежить від фахових лідерів та якісних менеджерів у громадах. Якщо вже об’єднані ОТГ досі не відчули жодних покращень – варто ставити питання, чи якісне там адміністрування.

МІФ №4. Децентралізація створює підґрунтя для сепаратизму.

ПРАВДА. Навпаки, децентралізація – це запорука суверенності держави. Поясню, чому. Децентралізація спускає всі ресурси «вниз» до громадян. А от федералізація – підсилює регіони, передає їм всі ресурси і повноваження, що створює підґрунтя для сепаратизму. Це дуже ризикований шлях. Але ми йдемо шляхом децентралізації і передаємо повноваження громадам – тобто простим людям. Підсилюємо локальний, а не регіональний рівень влади.

МІФ №5. Про Крим і Донбас забули. Їх «зливають».

ПРАВДА. І Крим, і Донбас – це українські землі. Проводячи децентралізацію по всій країні, ми не забуваємо і про них. В урядовій постанові про формування нових районів будуть і Крим, і Донбас, в тому числі – всі тимчасово окуповані території.

В контексті децентралізації тимчасово окуповані території мають свої особливості. Там буде більша кількість районів. Ми розуміємо, що на перехідний період, під час реінтеграції та після деокупації – там потрібна буде більша щільність державної влади. Так, у Криму планується найбільша кількість районів серед усіх областей – 10. Для прикладу – по всій країні цей показник в середньому по 4-5 районів на область.

Для Донецької і Луганської областей вже є затверджені перспективні плани реформування громад. Щодо Криму, то поділити його на громади набагато складніше, адже ми наразі не маємо об’єктивних показників по півострову. За роки російської окупації там відбулися разючі демографічні, інфраструктурні зміни. Саме тому ми з Меджлісом та Кабінетом міністрів вирішили, що базовий рівень громад для Криму формуватиметься вже після деокупації.

МІФ №6. Громади та райони формують за наказами «з центру». Треба було провести референдум.

ПРАВДА. Формування базового рівня громад тривало 5 років, після чого ми перейшли до стадії фіналізації. Ми проводили публічні консультації і в профільному комітеті, і в Кабінеті міністрів, і на рівні обласних державних адміністрацій. Дійсно, не всюди вдалося обговорити всі проблемні питання з громадськістю. Тим не менш, їхню переважну більшість ми врегулювали саме на таких консультаціях. Тому говорити про непублічність процесу не можна.

Що ж до референдуму, партія «Слуга Народу» і Президент Володимир Зеленський є прихильниками народовладдя. Саме тому глава держави днями зареєстрував закон про референдум, що був одним із його передвиборчих обіцянок. Однак конкретно реформа децентралізації не потребує обговорень на референдумі. Важко навіть знайти предмет питання, який можна було б винести на національний плебісцит. Натомість у нас є представницька демократія, є виконавча влада, парламентарі, які представляють позицію тієї чи іншої громади.

МІФ №7. Громади сформували штучно, не враховуючи жодних економічних показників.

ПРАВДА. Є чітка методика формування спроможних громад. Вона включає в себе базові критерії, яким має відповідати ОТГ. З точки зору економіки – це рівень податкоспроможності. З точки зору людей – це показники населення, площі, питання дітей шкільного, дошкільного віку, щоб показати позитивні чи негативні тенденції демографії. Тому це твердження є міфом. Саме економічні показники та перспективи були основним критерієм формування громад.

МІФ №8. Децентралізація «викачає» багато грошей з держбюджету: на нові вивіски, бланки, печатки тощо.

ПРАВДА. Звісно, питання реорганізації влади потребує певних витрат. Однак про величезні кошти не йдеться. Натомість зменшення кількості районів учетверо дозволить нам витрачати у стільки ж разів менше на утримання апарату райдержадміністрацій. Використання коштів платників податків стане ефективнішим.