Столиці необхідна цілісна та завчасно підготовлена система дій в зимовий період у разі можливих обмежень руху через Дніпро. Вона має охоплювати комплекс заходів: від упровадження реверсивного руху на мостах та адаптації громадського транспорту до створення резервних поромних переправ, транспортно-пересадочних хабів і регулювання пікових годин поїздок.
Про це повідомив народний депутат від партії «Слуга Народу», заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури Володимир Крейденко.
«Головна мета такої підготовки — забезпечити безперервне перевезення пасажирів, критично важливих вантажів, а також безперешкодний проїзд для екстрених та комунальних служб за будь-яких екстремальних умов», – зазначив парламентар.
За його словами, проблема зв’язку між лівим та правим берегами Києва виходить далеко за межі звичайних заторів. У загальному потоці пересуваються медичні бригади, аварійні служби, спецтехніка та автомобілі з продуктами, ліками та іншими необхідними вантажами. Тому найменше обмеження пропускної спроможності мостів впливає на життєдіяльність усього мегаполісу.
«Взимку ціна кожної транспортної затримки стає значно вищою. До безпекових обмежень можуть додатися ожеледиця, складні погодні умови, аварії на мережах та знеструмлення. Саме тому резервний план має бути готовий до морозів, а не тоді, коли місто вже зіткнулося з багатогодинними заторами», — зазначив Володимир Крейденко.
Одним із ключових елементів антикризового плану народний депутат вважає підготовку резервних поромних переправ. Для вантажного транспорту пропонується заздалегідь визначити причали, під’їзні шляхи та сформувати перелік критично важливих товарів, що перевозитимуться першочергово.
Для зручності пасажирів, на думку політика, можливі маршрути поромів варто прив’язувати безпосередньо до транспортних вузлів та станцій підземки. Зокрема, як один із варіантів, Крейденко пропонує вивчити можливість сполучення між районами станцій метро «Славутич» та «Поштова площа». Водночас поромне сполучення може бути лише резервним механізмом і потребує попередньої перевірки технічної готовності суден та причалів до зимової експлуатації, а також усіх необхідних рішень з огляду на обмеження судноплавства в умовах воєнного стану.
«Пором – це не заміна мостам і метро. Це додатковий резерв на випадок суттєвого ускладнення руху. Тому місто повинне ще до зими розуміти, які судна можна використовувати, звідки вони ходитимуть, за яких погодних умов і які дозволи для цього необхідні», — пояснив народний депутат.
Водночас основне навантаження взимку продовжуватимуть нести мости, метрополітен та автобусні маршрути. Для оптимізації потоків нардеп пропонує фахово розрахувати доцільність запровадження реверсивного руху на окремих мостових переходах. Це дозволить спрямовувати більше смуг у години найбільшого трафіку: уранці — з лівого берега на правий, а ввечері — у зворотному напрямку. Однак впровадження таких схем можливе лише за умови збереження чіткого пріоритету для громадського транспорту та спецмашин.
«Києву потрібно управляти пропускною спроможністю мостів залежно від реального потоку. Якщо в певні години переважна більшість автомобілів рухається в одному напрямку, варто принаймні професійно прорахувати, чи можна безпечно адаптувати під це організацію руху», — зауважив Володимир Крейденко.
Серед інших ініціатив — облаштування перехоплювальних точок і велосипедних хабів поблизу ключових транспортних вузлів (станцій метро «Славутич», «Видубичі», «Лівобережна» та «Арсенальна») з можливістю швидкої пересадки на автобуси чи метро. З огляду на зимовий період, такі хаби потребуватимуть регулярного очищення від снігу та забезпечення додаткового автобусного підвезення за несприятливої погоди.
Окремо народний депутат запропонував випробувати механізм із добровольного розподілу поїздок приватного транспорту за часом. Його ідея полягає в тому власникам авто з парною останньою цифрою номерного знака рекомендувати планувати поїздки у парні години, а з непарною — у непарні. Ініціатива має мати виключно рекомендаційний характер і не поширюватиметься на громадський транспорт, екстрені та критичні рейси.
«Йдеться не про заборони чи штрафи. Це може бути добровільний транспортний експеримент на два тижні разом із гнучкими графіками роботи підприємств та установ. Після цього місто повинне подивитися на цифри: чи скоротився час проїзду, чи зменшилися пікові затори, чи ми просто перенесли чергу на іншу годину», — акцентував нардеп.
На переконання парламентаря, успіх будь-яких антикризових рішень залежить від відкритої та оперативної комунікації з містянами щодо стану переправ, графіків руху та доступних альтернативних маршрутів.
«Підготовка до зими – це коли людина ще до виходу з дому знає, яким маршрутом їхатиме автобус, де можна пересісти, як пройде критично важливий вантаж і який є запасний варіант, якщо одна з переправ стане недоступною. Ми не можемо прибрати всі ризики, але можемо зробити так, щоб місто мало готовий сценарій дій, а не шукало рішення вже під час кризи», — підсумував Володимир Крейденко.