Безпека, доступність і якість освіти: Андрій Вітренко про готовність до нового навчального року та ключові виклики

Освітня система України готується до нового навчального року. В умовах війни серед головних завдань залишаються безпека дітей, належна підготовка закладів освіти та створення можливостей для повернення учнів до очного навчання.

У Києві школи загалом готові до 1 вересня, а особливу увагу приділяють облаштуванню укриттів і гарантуванню безпеки дітей. Про це заявив заступник міністра освіти і науки України, голова фракції «Слуга Народу» в Київраді Андрій Вітренко.

За його словами, незмінними пріоритетами державної освітньої політики залишаються безпека, доступність і якість освіти для кожної дитини. За можливості школярі мають навчатися очно, адже такий формат навчання – важливий не лише для здобуття знань, а й для соціалізації дітей та їхньої психологічної підтримки.

«Наше завдання – забезпечити можливість навчатися очно всюди, де це дозволяє безпекова ситуація. Адже школа — це не лише знання, а й простір для спілкування, соціалізації та психологічної підтримки дитини. Синергія дитини і вчителя відбувається лише тоді, коли вони дивляться один в одному в очі. Якість очного навчання набагато вища, ніж онлайн-інструменти», – переконаний Андрій Вітренко.

Водночас, додав він, кожне рішення щодо формату навчання має ґрунтуватися на реальній ситуації в конкретній громаді. Якщо школа не має можливості забезпечити укриття, навчання має відбуватися дистанційно.

«Все залежить від безпекової ситуації в регіоні. Безумовно, в прифронтових містах, таких як Суми, Запоріжжя, Харків необхідно бачити безпекову ситуацію більш комплексно. Якщо є можливість, є укриття в закладі освіти, можна там проводити заняття. Якщо такої можливості немає, то, безумовно, для того, щоб діти не втрачали право на освіту, необхідно організовувати дистанційний формат», – сказав Андрій Вітренко.

Ситуація з укриттями в Україні, повідомив заступник міністра освіти, за останні роки суттєво покращилася. Якщо у 2022 році лише близько 14-17% освітніх закладів мали хоча б найпростіші укриття, то нині цей показник перевищує 76%.

У Києві, розповів Вітренко, три великі укриття, розраховані на 700-3000 дітей, мають бути введені в експлуатацію до 1 вересня. Це дозволить створити додатковий підземний простір для безпечного навчання дітей.

«У столиці є 12 шкіл, які з різних причин не мають власних укриттів. Для них використовують альтернативні рішення, зокрема укриття в розташованих поруч паркінгах. Для того, щоб школа працювала, ми передбачили такі варіанти. Ці варіанти узгоджені з ДСНС і тими службами, які відповідальні за безпеку в Києві», – пояснив депутат.

Андрій Вітренко звернув увагу на проблему нерівномірного забезпечення столиці підземними спорудами. За його оцінкою, умовно п’ять районів Києва мають профіцит безпечного підземного простору, тоді як інші п’ять – дефіцит. Серед районів, де бракує таких споруд, він назвав Святошинський, Деснянський та райони, де немає доступу до метро.

Окремо Вітренко розкритикував темпи будівництва укриттів у Києві. Він зауважив, що в деяких прифронтових містах підземні школи вдається будувати за 6-9 місяців, тоді як у столиці окремі проєкти тривають роками.

«Як на мене, це схоже на бездіяльність та безвідповідальність міської влади», – заявив Андрій Вітренко.

Як зазначив заступник міністра освіти, держава робить все можливе для того, щоб побудувати якомога більше укриттів. Зокрема, в 2026 році виділено державну субвенцію в розмірі 6 млрд грн на облаштування безпечних умов і будівництво укриттів у регіонах.

Водночас, за його словами, одним із викликів для української освіти залишається демографічна ситуація. За прогнозом, цього року до першого класу в Україні підуть майже 242 тисячі дітей. Для порівняння, у 2018-2019 навчальному році їх було близько 453 тисяч.

При цьому Андрій Вітренко акцентував на позитивній динаміці вступної кампанії до закладів вищої освіти.

«Цього року кількість абітурієнтів зросла приблизно на 60 тисяч, порівняно з минулим роком. Це про що свідчить? Що діти вірять в Україну, що більше 60 тисяч дітей залишилися тут здобувати вищу освіту», – сказав він.

Вітренко наголосив, що повернення дітей та їхніх родин в Україну значною мірою залежатиме від здатності держави створити безпечне та якісне освітнє середовище.

«Ми зараз окремо проводимо політику держави, спрямовану на те, щоб дітей повертати сюди до очного навчання. Одним із ключових завдань держави залишається збереження людського капіталу, доступність та якість освіти, а також створення умов, за яких діти зможуть безпечно навчатися в Україні», – резюмував Андрій Вітренко.