Без чіткого розмежування повноважень ефективне відновлення неможливе. Українці висловились, що має робити кожен рівень влади

Для прозорої відбудови та якісного відновлення у кожного з рівнів влади – центрального, регіонального і місцевого – повинні бути різні повноваження. Так, представники центрального рівня влади мають насамперед забезпечувати законодавчу базу, розподіляти бюджет, здійснювати загальну координацію. Регіональого – розподіляти ресурси, займатися моніторингом та звітністю. Місцевого – займатися реалізацією проєктів, співпрацею з міжнародними донорами, інвесторами, місцевим бізнесом.    

Таку думку висловили учасники публічних консультацій, які в межах проєкту «Парламент та громадяни: відкритий діалог у період війни», що реалізується громадською організацією «Інститут Республіка» в межах Програми USAID «РАДА: наступне покоління», відбулися влітку для обговорення і доопрацювання законопроєкту «Про основні засади відновлення».

Про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк.

За її словами, у публічних консультаціях взяли участь більше ніж 1 тис. українців – громадяни, народні депутати, представники органів місцевого самоврядування, міністерств, міжнародних організацій, ГО, бізнесу, професійних спільнот, які працюють з темою відновлення та містобудування, експерти з економіки та  інвестицій, ЗМІ, представники ветеранських спільнот, маломобільних груп та інших активних громадян.

Вони вважають, що якісні та прозорі відбудова і відновлення можливі у тому числі при чіткому розподілі повноважень між представниками влади на місцевому, регіональному і центральному рівнях, оскільки на кожному з них повноваження різні. Без врахування цього забезпечити ефективне відновлення буде неможливо.

На думку учасників, до повноважень на центральному рівні слід віднести:

Законодавчу діяльність: розробка та впровадження національних стандартів у законодавство; стратегічне планування; розроблення системи планувальних документів для відновлення та розвитку громад і територій;

Забезпечення відповідності проєктів відновлення національним стратегіям та планам розвитку;

Економічну політику: формування загальнодержавної економічної політики, бюджетування та оподаткування;

Фінансову політику: розподіл державного бюджету на проєкти відновлення; залучення міжнародних інвестицій та грантів;

Моніторинг та оцінювання: забезпечення прозорості та підзвітності Використання коштів; моніторинг реалізації проєктів та оцінка їхнього впливу на національний розвиток;

Підтримку та координацію діяльності між різними регіонами; надання технічної та методичної підтримки регіональним та місцевим органам влади;

Нацбезпеку: управління Збройними силами, поліцією та іншими службами безпеки;

Зовнішню політику: відносини з іншими державами, міжнародні договори та угоди;

Залучення громадськості.

«Також прозвучала думка, що Україна – це країна громад. Тож необхідно повертатися до курсу на децентралізацію. Відповідно до цього має бути і перелік повноважень регіональної і місцевої влади», – пояснила Шуляк. 

До повноважень на регіональному рівні належать:

Планування та координація: розроблення регіональних стратегій та планів розвитку у відповідності до національних пріоритетів; координація проєктів між різними територіальними громадами;  

Фінансування та розподіл ресурсів: розподіл регіональних бюджетів на проєкти відновлення; залучення регіональних інвесторів та донорів;

Контроль та моніторинг: моніторинг реалізації проєктів на регіональному рівні;

Забезпечення підзвітності та прозорості використання ресурсів;

Підтримка місцевих ініціатив: надання методичної та технічної допомоги місцевим громадам;

Створення умов для розвитку місцевого самоврядування та залучення громадськості до процесу відновлення.

Повноваження влади на місцевому рівні включають в себе:

Локальне планування: розробка та впровадження місцевих планів розвитку;

Врахування потреб та інтересів місцевої громади при розробці проєктів;

Реалізація проєктів: безпосереднє впровадження проєктів відновлення;

Забезпечення залучення місцевих жителів до процесу відновлення;

Залучення інвестицій та донорських коштів;

Відбудова критичної інфраструктури (відновлення інженерних мереж, розмінування територій тощо);

Контроль та звітність: забезпечення підзвітності перед місцевими жителями та вищими рівнями влади; моніторинг виконання проєктів та їхнього впливу на місцеву громаду;

Залучення громадськості: активна участь громадськості у плануванні та реалізації проєктів, підтримка громадських ініціатив, співпраця із місцевим бізнесом.

«Як бачимо, учасники вважають, що повноваження на різних рівнях повинні відрізнятися. Центральний має насамперед забезпечувати законодавчу базу, розподіляти бюджет, здійснювати загальну координацію. Регіональний – розподіляти ресурси, займатися моніторингом та звітністю. Місцевий – реалізацією проєктів, співпрацею з міжнародними донорами, інвесторами, місцевим бізнесом. Втім є такі функції, які, на думку представників влади та експертів, однаково важливі для всіх. Це, зокрема, стратегування та планування, контроль та координація. Також обов’язковим є активне залучення громадськості на всіх рівнях», – зауважила Олена Шуляк.

Відповідаючи на запитання, як має виглядати розподіл повноважень між центральним, регіональним та місцевим рівнем, представники влади та експерти говорили про взаємодію між усіма ланками, чітко визначені ролі, а в основі взаємодії має лежати координація та контроль, додала парламентарка.

Шуляк також наголосила, що розподіл повноважень важливий не лише для відновлення, а і в контексті подальшої децентралізації влади, процеси якої Україна запустила ще 10 років тому. Зокрема, у цьому напрямі Україні потрібно створити відповідне законодавство щодо розподілу повноважень між центральними органами влади та ОМС у зв’язку зі зміною адміністративно-територіального устрою. Це – один з індикаторів виконання програми Ukraine Facility, за якою Україна отримує від ЄС 50 млрд євро до 2027 року.   

«Згідно з умовами Ukraine Facility, ми повинні ухвалити цей законопроєкт не пізніше 1 кварталу 2026 року, тобто у нас є не більше року на це. Але законопроєкт все ще не створено – парламент повинен напрацювати разом з урядом», – резюмувала Олена Шуляк.