Народну депутатку від «Слуги Народу, членкиню постійної делегації в ПАРЄ Лесю Забуранну обрано доповідачкою зі звіту «Безпека критичної інфраструктури як основа демократичної стабільності в Європі». Відповідне рішення ухвалив Політичний комітет Парламентської асамблеї Ради Європи.
Як зазначила парламентарка, саме Україна сьогодні демонструє, як атаки на енергетику, водопостачання та зв’язок можуть впливати не лише на гуманітарну ситуацію, а й на стійкість демократичних інституцій.
«Удари по енергетиці, теплу, воді та зв’язку несуть не лише гуманітарні наслідки. Це пряме посягання на наш суверенітет і на саму спроможність української демократії функціонувати: коли держава не може забезпечити базові умови життя своїм громадянам, підривається довіра до інституцій, до виборів, до самої ідеї демократичного врядування. Саме на це москва й розраховує», – констатувала Леся Забуранна.
Вона наголосила, що ініціювала підготовку звіту після масованих російських атак цієї зими на цивільну інфраструктуру України та наслідків, які пережили жителі Києва цієї зими.
«Деснянський, Дніпровський, Дарницький райони – багатоповерхівки без тепла при мінусовій температурі, родини з малими дітьми та літніми людьми, які тижнями жили при свічках, лікарні на генераторах, школи з перерваним навчанням, відключення води через знеструмлені насосні станції. Те, що росія системно робить із цивільною інфраструктурою України четвертий рік поспіль», – акцентувала Забуранна.
За її словами, це питання вже давно виходить за межі України, адже росія десятиліттями використовує енергетику та інфраструктуру як інструмент шантажу європейських демократій – від газових криз і відключень до диверсій на трубопроводах, кабелях у Балтійському морі та об’єктах у країнах-членах ЄС.
«І якщо Європа не дасть на це системної відповіді, ця модель стане новою нормою гібридної війни проти будь-якої демократії», – зауважила членкиня постійної делегації в ПАРЄ.
Шість напрямів, які Леся Забуранна пропонує інтегрувати в резолюцію:
✓ зафіксувати атаки на критичну інфраструктуру як окрему категорію загроз демократії, а не лише гуманітарну проблему;
✓ виробити спільні стандарти захисту та стійкості для держав-членів Ради Європи;
✓ посилити механізми відповідальності – юридичну кваліфікацію, фіксацію для ЄСПЛ, інтеграцію в компенсаційні механізми;
✓ створити рамку для обміну розвідданими та оперативною інформацією про гібридні загрози між державами-членами;
✓ інтегрувати український досвід захисту, відновлення та децентралізації енергосистеми в європейську архітектуру безпеки;
✓ запровадити механізми протидії енергетичному та інфраструктурному шантажу як інструменту зовнішнього тиску на демократії.
«Дякую колегам із Політичного комітету за довіру та всій українській делегації за злагоджену роботу з представлення українських інтересів у ПАРЄ! Попереду – робота над звітом, консультації з державами-членами та експертами», – підсумувала Леся Забуранна.