Пошук Пошук Пошук Пошук Меню
Пошук по сайту:
Закрити

Андрій Костін про перезапуск судової реформи, самоочищення суддів та «Суд у смартфоні»

Андрій Костін про перезапуск судової реформи, самоочищення суддів та «Суд у смартфоні»

Які наразі існують проблеми у судовій владі? Хто повинен займатися очищенням суддівського корпусу? Які законопроєкти необхідно ухвалити для перезапуску судової реформи? Коли може запрацювати «Суд у смартфоні»? Що робити із «конституційною кризою»? Про це розповідає Андрій Костін – народний депутат від фракції «Слуга Народу», голова Комітету ВРУ з питань правової політики, член Комісії з питань правової реформи.

Цього тижня оголосили про перезапуск судової реформи. Навіщо це потрібно?

Як професійний адвокат в минулому я знаю всі складнощі роботи судів і працівників суду. Їх яскраво відображає статистика. У 2020 році на 5 тис. професійних суддів припадало понад 4 млн справ. При цьому на 12 суддів припадає 100 тис. населення. Це вдвічі менше, ніж в багатьох країнах Європи. Такі складні обставини здійснення правосуддя безумовно не сприяють підвищенню його якості.

Багато дискусій спричиняє питання довіри до судів. Ми багато уваги приділяємо цій темі. Проте з багатьох питань люди звертаються саме до суду, коли не можуть самостійно врегулювати спори. Наприклад, під час розірвання шлюбу для вирішення питання місця проживання дитини. Так само звертаються і спадкоємці для вирішення спорів, і сусіди для з’ясування стосунків. Це саме ті справи, які суди десятками тисяч розглядають щороку. Хоча всі ці люди могли б вирішити такі спори самостійно в діалозі між собою. Звертаючись до суду – вони довіряють саме йому вирішення своїх проблем.

Але не варто забувати, що довіра завжди співіснує з відповідальністю. Люди хочуть і довіряти судам, і одночасно відчувати відповідальність судової влади перед суспільством.

Суди ухвалюють велику кількість рішень. Більшість із них не викликає критики у суспільства. Але за сумнівних вироків чи рішень у резонансних справах виникає підозра, наскільки вони є справедливими. І ця підозра часто є обґрунтованою.

На жаль, кількість сумнівних резонансних рішень більшає. Я вважаю, що судова влада має взяти на себе відповідальність за те, щоб «судді-перевертні», які ухвалюють ганебні рішення та знецінюють статус судді, пішли з судової системи назавжди.

Ось це і є відповідальність. Коли суспільство відчує справедливість, настане ера довіри. А тому плями на репутації правосуддя треба видаляти.

Судова влада повинна взяти на себе відповідальність за самоочищення. «Самоочищення» – це ключове слово. Я не хочу, щоб хтось інший, крім суддів, займався очищенням судової влади.

З чого варто почати?

Для початку потрібно прозоро сформувати новий склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Це важливий крок до того, щоб судова влада почала самоочищення. Цьому допоможе ухвалення законопроєкту № 3711-д, який в доопрацьованому вигляді парламент вже розглянув у першому читанні.

Його ухвалення забезпечить більшу автономію як конкурсної комісії з відбору членів до ВККСУ, так і самої Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Позиція Президента і партії «Слуга народу» полягає у важливості зміни підходу при формуванні органів судової влади. Раніше ВККСУ формувалася за квотним принципом. Ми – проти цього. Президент та народні депутати виступають за конкурсний підхід.

Чому відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України важливе для самоочищення? Оновлений самоврядний орган має не тільки завершити добір суддів, а й в такий спосіб ліквідувати кадровий голод – це понад 2 тис. вакантних посад.

Ще комісія має завершити кваліфікаційне оцінювання чинних суддів. Це теж понад 2 тис. суддів, серед яких і судді Окружного адмінсуду Києва. І за цими результатами дехто має піти з професії.

Як має відбуватися конкурс?

Це буде прозорий, відкритий конкурс, на якому відбиратимуть найбільш компетентних й доброчесних нових членів ВККС.

За рекомендацією Венеційської комісії ми можемо запровадити конкурсну комісію з трьох суддів і трьох представників міжнародних організацій, які надають допомогу Україні в розвитку правосуддя і боротьбі з корупцією. Конкурсна комісія має відібрати short-list найбільш компетентних та доброчесних кандидатів. А остаточний склад призначатиме Вища рада правосуддя.

Всі співбесіди будуть відкритими і транслюватимуться. Максимальна відкритість та прозорість – це принципова позиція Президента.

Після першого читання буде два тижні на внесення пропозицій від депутатів. Їх буде дуже багато. Зокрема, мають бути внесені поправки, які передбачають збільшення автономії конкурсної комісії під час процедури відбору кандидатів.

Велика дискусія щодо участі міжнародних експертів у комісії – деякі фракції, на жаль, повністю проти цього. Наше завдання знайти компромісну модель, яка передбачатиме рівні права та відповідальність як міжнародних експертів, так і суддів, які обиратимуть нову ВККС в такому відкритому діалозі.

Тому маємо надію, що після першого читання за місяць буде і друге.

У цій схемі все ж таки ключову роль відіграє Вища рада правосуддя, до якої у суспільства також немає довіри. Чи є план реформи ВРП?

Реформування ВРП є одним із маяків та зобов’язань України відповідно до меморандуму з МВФ. Ми просто не можемо чекати.

Саме реформована ВРП має завершити самоочищення судової влади, на яке так очікує суспільство. Але ВРП – це конституційний орган. Вона формується за правилами, визначеними в Конституції. Тому не варто очікувати змін до Основного закону – це просто нереально, на жаль.

Тому ми пропонуємо вирішити питання добору нових членів ВРП. Також хочемо запровадити інститут незалежних дисциплінарних інспекторів при ВРП, але які матимуть велику автономність в деяких своїх рішеннях. Для цього парламент має розглянути законопроєкт №5068, що подав Президент України.

Нові дисциплінарні інспектори виконуватимуть найважливішу функцію ВРП – готуватимуть справи до дисциплінарної процедури. Тобто стануть такими собі «детективами» – щоб рішення, яке потім колегіально ухвалюватиме ВРП щодо судді, відповідало обставинам скарги.

4 березня закінчується 14-денний термін на внесення альтернативних законопроєктів. Після цього всі їх надішлють до Венеційської комісії для надання висновку. Вона, на наш погляд, може надати корисні рекомендації щодо впровадження цієї дуже важливої реформи.

Ці ініціативи є частиною Стратегії розвитку органів правосуддя та конституційного судочинства?

І законопроєкт №3711-д, і №5068 стануть частиною цієї Стратегії. Ми очікуємо відповідного Указу Президента про затвердження цього документа найближчим часом.

Він буде системним дороговказом для подальших дій і рішень як Президента, так і парламенту, органів судової і виконавчої влади. Ми всі повинні об’єднатися заради встановлення справедливого правосуддя для українців.

До речі, частиною Стратегії є і законопроєкт №5067 про передачу деяких категорій справ Окружного адмінсуду Києва до Верховного Суду.

Також у парламенті перебуває законопроєкт про реформу суду присяжних. Адже ми розуміємо, що в країнах із класичним судом присяжних кількість виправдувальних вироків вища. При цьому важливо, що у обвинуваченого завжди буде вибір: слухання професійним суддею чи судом присяжних.

Виступаючи на Форумі «Україна 30. Розвиток правосуддя» Президент Володимир Зеленський анонсував проєкт «Суд у смартфоні». Чим він відрізнятиметься від електронного суду?

«Суд у смартфоні» – дуже амбітна ідея. Вона полягає в тому, щоб в Україні був заснований суд у режимі онлайн.

Елементи електронного суду вже застосовуються в судовій системі, який ми розвиваємо далі. Електронний суд – це, передусім, надання документів не в паперовій, а в електронній формі. Це можливість брати участь у засіданнях суду в режимі відеоконференції. Але він не виключає частину живого процесу.

Онлайн-суд – це судовий процес, в якому сторони взагалі жодного разу не зустрічаються із суддею. Вони не спілкуються наживо. І це має суттєвий антикорупційний запобіжник.

Один із найбільш розвинутих онлайн-судів існує у Ванкувері в Канаді. Ми вивчали цей досвід, щоб застосувати його в Україні. Який це має вигляд у них? Існує комп’ютерна програма, що дозволяє учасникам проводити судовий процес із офісу, з дому чи навіть на вулиці. Для цього потрібен смартфон, планшет, ноутбук чи персональний комп’ютер.

Особливість програмного забезпечення в тому, що сторони можуть домовитись між собою і мирно врегулювати спір. Тобто онлайн-судочинство також включає  елементи медіації, примирення сторін.

Ми будемо прагнути запустити цей проєкт вже цього року. Думаю, наші спеціалісти в ІТ-сфері та Міністерство цифрової трансформації в змозі розробити таку модель.

Існує ідея запровадити «Суд у смартфоні» як пілотний проєкт для Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Це спеціалізований суд, який передбачений законодавством та вже зареєстрований як юридична особа. Він працюватиме тільки в Києві. Тому «Суд у смартфоні» має вирішити майбутні труднощі учасників процесу з постійними поїздками до столиці.

Але коли ми говоримо про цей пілотний проєкт, знову повертаємось до важливості відновлення роботи ВККС. Адже попередній склад Вищої кваліфкомісії практично завершив конкурсний добір суддів до Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Залишилася остання стадія, яка неможлива без ВККС.

Вже кілька місяців триває «конституційна криза». Чи є розуміння, як паралельно із перезапуском судової реформи проводити Конституційну реформу?

Попередня судова реформа дала Конституційному Суду України величезну автономію. Наприклад, до 2016 року ті, хто обирав чи призначав суддів КСУ, могли законно їх відкликати. Наразі цього немає. Після зміни Конституції у 2016 році звільнити суддю КСУ може лише КСУ. Це – надавтономія, яка, на мій погляд, містить дисбаланс у відносинах між парламентом та КСУ, а також іншими суб’єктами призначення та обрання членів суду.

Ухвалення рішення КСУ про скасування системи електронного декларування у жовтні 2020-го відкрило низку інших проблем, започаткованих минулою судовою реформою. Наприклад, питання призначення суддів КСУ, яке наразі має більш політичний, аніж професійний характер. Перевірка доброчесності майбутніх кандидатів проводиться тільки за наслідками спецперевірки, яка є стандартною для держслужбовців. На наш погляд, при обранні суддів це потрібно вдосконалити.

Що має передбачати конституційна реформа?

Перше, це – вдосконалення процедури добору майбутніх суддів КСУ, першочергової перевірки їхньої доброчесності. Ця інформація має бути відома тим, хто призначатиме чи обиратиме цих суддів.

По-друге, треба вдосконалити питання дисциплінарної відповідальності суддів КСУ і конфлікту інтересів.

По-третє, ухвалити законопроєкт про конституційну процедуру, який вже є у парламенті. Наразі КСУ більшість процедурних норм затверджує самостійно, відповідно до власного регламенту. Якщо передбачити процедуру у законодавстві, це змусить суд діяти в межах Конституції і закону.

Наприклад, законопроєкт передбачає: будь-яке рішення КСУ має ухвалюватися щонайменше 12 членами із 18. Оскільки практично будь-які рішення КСУ позначаються на всіх громадянах України, треба підвищити рівень відповідальності суддів перед суспільством за ухвалення доленосних рішень.

Ми очікуємо на висновок щодо цього законопроєкту від Венеційської комісії в березні цього року.

Окрім того, варто вдосконалити інститут конституційної скарги, який також започаткований минулою судовою реформою. Він, на мій погляд, так і не запрацював ефективно.

Поділитись:

  • Facebook
  • Twitter
  • Telegram
  • WhatsApp
  • Viber
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СТАНЬТЕ ЧАСТИНОЮ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «СЛУГА НАРОДУ»!

Приєднатися
Політика конфіденційності даних
підписників газети «Слуга Народу»
Прийняти
Privacy Policy