Олексій Устенко: "Зараз наша головна задача – перемога!"
- 393
День Незалежності України завжди викликав гордість у серцях кожного мешканця держави. Цьогоріч росія вкотре намагається визволити нас з полону свободи та незалежні. Сьогодні пройшло пів року з моменту повномасштабного вторгнення країни-терориста. Пів року росія нищить наші міста, безжалісно вбиває людей та всіма силами намагається стерти українську ідентичність.
Зараз кожен боронить незалежність країни – від Президента до мешканця невеликого села. Полтавщина стала надійним тилом для сусідніх міст. Що змінилося, а що залишилося сталим, які є здобутки й проблеми. Про це і багато іншого ми поговорили з народним депутатом від «Слуги Народу» Олексієм Устенком.
– З повномасштабного вторгнення пройшло пів року, як ваш регіон зустрів війну, як влаштували роботу в області?
– Першочерговим завданням було не допустити паніку серед населення. Показати, що наша країна сильна, Президент залишився в країні, а армія готова до захисту. Наші депутати відразу підключилися до облаштування укриттів, приміщень для плетіння сіток, забезпечення потреб на блокпостах, в ТрО, ЗСУ, допомагали людям виїхати з територій, які перебували під обстрілами. Ми розуміли, що стали прифронтовою зоною, і що в нас є дві задачі – підготуватися до можливого вторгнення та допомогти сусіднім областям – як військовим, так і цивільним.
– Наша область стала надійним тилом для українських захисників. У чому виявляється підтримка фронту від мирних міст і сіл, як до цього процесу долучаються депутати від «Слуги Народу»?
– Полтавщина – це територія сердечних людей. Навіть села з маленьким населенням намагаються допомогти, хто грошима, хто одягом. Підприємства віддають відсоток від прибутку на потреби ЗСУ. Передають автомобільну техніку, амуніцію. Звісно ж, постійна гуманітарна допомога, медикаменти, транспортування поранених. Наші депутати залучені теж. До прикладу, депутат облради Олег Хардін самостійно вивозив поранених під обстрілами з Охтирки, доставляв до воєнного шпиталю в Полтаві, а після одужання повертав на позиції. Разом з депутаткою облради Ольгою Величко він відвозив гуманітарну допомогу до Харкова, Тростянця, Охтирки та інших міст, де велися або ведуться бої. Цю допомогу Ольга залучила зі Львова. Також депутати від «Слуги Народу» долучилися до пошуку амуніції та транспорту для військових. Таких прикладів є багато, майже всі депутати брали участь в евакуації — хтось надавав транспорт, хтось діставав пальне, хтось організовував ночівлі. Злагоджена робота дала вражаючі результати.
– Скільки внутрішньо переміщених осіб прийняла Полтавщина? Як допомагають їм?
– Офіційно в області зареєстровано близько 190 тисяч ВПО. Ми намагалися, щоб вони відчували, що про них піклуються, що їм раді, що у них є підтримка. Депутати сприяли в облаштуванні спальних місць у комунальних закладах, сприяли пошуку іншого житла, залучали іноземну підтримку, щоб надавати якомога більше гуманітарної підтримки. За ініціативи депутатки райради Анжели Прушковської в Полтаві працює пункт допомоги для малюків, вона знайшла небайдужих партнерів з Італії та Іспанії, які забезпечили центр дитячими сумішами харчування та засобами гігієни. Депутатка облради Юлія Цибульська одразу в Кременчуці сприяла відкриттю гуманітарного штабу. До сьогодні забезпечує ВПО необхідним. У кожній громаді області відбувається постійний збір одягу, ліків та інших важливих речей. Також наші депутати залучають психологів до роботи з внутрішньо переміщеними людьми. Ми спрямовуємо всі зусилля, щоб Полтавщина й надалі залишалася надійним прихистком для людей з усіх куточків землі.
– Як у нашому регіоні із забезпеченням лікарень, реабілітаційних центрів?
– Більшість закладів готові приймати поранених і забезпечені усім необхідним. Там, де є в чомусь потреба, намагаємось закривати. Дуже активною в забезпеченні медзакладів є народна депутатка Анастасія Ляшенко. Зараз гостро стоїть питання ремонту деяких лікарень та шпиталів. Адже багато з них не бачили ремонту десятки років, тому плануємо частину сил зосередити на розв’язання цих питань.
– Міжнародні гуманітарні вантажі неабияк виручають українців у складні часи. Наш регіон має таких партнерів за кордоном?
– До області надходять вантажі з Італії, Польщі, Німеччини, Іспанії, Литви та інших країн. Частина вантажів залишається в області, інше розподіляємо по регіонах, у яких ведуться бойові дії. Наприклад, Юлія Цибульська постійно залучає допомогу світових фондів, першу фуру з-за кордону отримала вже на третій тиждень війни.
– Які корисні проєкти вдалося втілити за цей період? Можливо, влаштовували заходи для дітей переселенців, аби вони мали змогу трохи відволіктися та відпочити.
– Сприяємо проведенню творчих майстер-класів для дітей, конкурсів малюнків, такі ініціативи популярні в кожній громаді області. Народний депутат Андрій Боблях посприяв відкриттю творчого осередку для дітей. Депутат Полтавської міськради Сергій Іващенко сприяв проведенню шахового та волейбольного турнірів. Також депутати допомагають з організацією концертів та інших заходів на підтримку ЗСУ.
– Як депутати від «Слуги Народу» регіону зустріли повномасштабну війну?
– Вже в другу ніч наші депутати везли коктейлі “Молотова” на блокпости. Вже в перший день почали облаштовувати укриття. У перші дні почали збір продуктів та одягу. Зреагували миттєво, я пишаюся ними. Знаходили все — від їжі та медикаментів до більш серйозних речей.
– Можете розповісти про депутатів, котрі взяли до рук зброю і нині на передовій або в теробороні краю?
– Депутат Полтавської міськради Вадим Ямщиков нещодавно повернувся з зони бойових дій. Депутат Терешківської сільської ради Іван Лазоренко служить у десантній штурмовій бригаді, зараз знаходиться в зоні бойових дій на півдні країни. Катерина Бабіч, депутатка Полтавської міськради, служить військовим медиком у ЗСУ Полтави. Ще двоє пішли до лав ЗСУ, але я не можу розголошувати їхні прізвища. Четверо пішли до своїх ТрО. Є депутати, яких відправили до резерву.
– Який період був найважчим та найскладнішим за ці пів року?
– Усі пів року складні й важкі, кожного дня гинуть наші люди, руйнуються міста. Було важко бачити фото Ірпеня, Бучі, Маріуполя, Харкова й інших міст. Важко дізнатися про терористичні напади на Вінницю, Салтівку, Краматорськ. Звісно Кременчук. Біль неймовірний. Складно весь час, але потрібно розуміти, що правда завжди перемагає.
– Наскільки сильно постраждала Полтавщина від агресії росії?
– Найбільше з початку війни постраждало місто Кременчук. Наразі важливим питанням є забезпечення теплом мешканців. Загалом постраждали та зазнали руйнувань різних ступенів 11 промислових підприємств області. Найжахливішою трагедією у місті Кременчук стало влучання ракети в ТРЦ Амстор. Як наслідок – 21 людина загинула, 64 постраждали.
Усього від ракетних обстрілів з початку війни зазнали руйнувань 36 різних підприємств, установ та закладів області. Окрім цього, зазнало руйнувань також житло та домогосподарства мешканців області – пошкоджено 67 об’єктів.
– Яка ситуація нині з відновленням пошкоджених об’єктів у нас?
– Менш ніж місяць тому, я направив депутатське звернення до міністра закордонних справ Дмитра Кулеби щодо міжнародного співробітництва в рамках відновлення Полтавщини. Ми вже маємо перші результати. 15 закордонних дипломатичних установ України вже працюють над встановленням партнерських відносин міст чи регіонів іноземних країн з містами Полтавської області. Швеція, Естонія, Франція, Німеччина, Іспанія, Грузія розглядають варіанти допомоги для наших територій. Адміністрація естонського міста Маарду вже опрацьовує План відновлення та модернізації області, розроблений Полтавською ОДА. А Асоціація німецьких міст (Deutscher Städtetag) вже розпочала пошук міст-партнерів для Полтави та Миргороду.
– Які головні задачі зараз ставите перед собою?
– Зараз наша головна задача – перемога. Далі – відбудова. Ще далі – розвиток сучасної, вільної держави. Зараз спрямовуємо всі сили на перемогу, і вже плануємо як будемо відновлювати регіон.
– Що б ви хотіли сказати нашим мешканцям з нагоди Дня Незалежності України?
– Триматися і вірити в нашу країну, в ЗСУ, в одне одного. Незалежність наша по праву. Ми її вибороли й точно нікому не віддамо. Зі святом кожного!