Проєкт підтримки Сил безпеки й оборони Детальніше >>
ALDE Пошук Пошук Пошук Пошук Меню
Пошук по сайту:
Закрити

Водна безпека, збереження природних екосистем і транскордонна співпраця: депутати від «Слуги Народу» на Конференції ООН з питань зміни клімату

  • 1
Водна безпека, збереження природних екосистем і транскордонна співпраця: депутати від «Слуги Народу» на Конференції ООН з питань зміни клімату

Збереження гірських екосистем, відновлення торфовищ, водна безпека та транскордонний вплив війни на довкілля — ключові теми, які українські парламентарі порушили під час продовження роботи в Українському павільйоні на 31-й Конференції ООН з питань зміни клімату (COP31) в Анталії.

Народний депутат від «Слуги Народу», голова Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко та народна депутатка від «Слуги Народу», заступниця голови Комітету Олена Криворучкіна представили законодавчі пріоритети України у сфері кліматичної політики та міжнародної екологічної співпраці.

✔ Карпати, торфовища та природні поглиначі вуглецю

Олег Бондаренко наголосив на необхідності подальшого наближення природоохоронного законодавства України до права ЄС. Зокрема, гірські ліси та річки мають розглядатися не лише як природні ресурси, а і як важлива складова кліматичної безпеки Європи.

Серед пріоритетів — створення законодавчих механізмів для залучення прозорих інвестицій у відновлення територій природно-заповідного фонду державної та комунальної власності зі збереженням їхнього природоохоронного статусу.

Окрему увагу голова Комітету приділив розвитку Українських Карпат як майданчика для міжнародного обміну досвідом і впровадження кліматичних рішень. Україна може використовувати практики Румунії, Словаччини, Польщі, а також досвід управління гірськими екосистемами в Альпах і Піренеях. Це дасть змогу поєднати охорону пралісів, відновлення деградованих територій і кліматичну адаптацію зі сталим розвитком гірських громад.

Важливим напрямом є також інтеграція природоорієнтованих рішень у кліматичну політику. Йдеться про збереження карпатських пралісів, відновлення природної течії річок і заплав, розвиток регенеративного сільського господарства та повторне обводнення торфовищ.

Олег Бондаренко нагадав, що ухвалений у 2024 році Закон «Про основні засади державної кліматичної політики України» визначив стратегічну мету — досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року. Однак для цього недостатньо лише модернізувати промисловість — необхідно зберігати й відновлювати природні поглиначі вуглецю.

Зокрема, торфовища займають близько 3% суходолу планети, але накопичують удвічі більше вуглецю, ніж усі ліси світу.

Окремо голова Комітету наголосив на необхідності залучення інвестицій у відновлення торфовищ через механізми статті 6 Паризької угоди.

«Завдання парламенту — сформувати прозорі правила, які дозволять державі та територіальним громадам залучати фінансування для відновлення водно-болотних угідь і отримувати реальну економічну користь від збереження природних екосистем», – зазначив Олег Бондаренко.

✔ Водна безпека як складова національної безпеки

Під час окремого виступу, присвяченого водній безпеці України в умовах кліматичних змін і повномасштабної війни, Олег Бондаренко застеріг: сценарій «Water: The Day Zero» — дня, коли з кранів перестає текти вода, — вже не можна сприймати як віддалену антиутопію.

Руйнування Каховського водосховища та інші наслідки російської агресії продемонстрували, що доступ до води безпосередньо пов’язаний із національною безпекою та життєздатністю громад.

Голова Комітету окреслив п’ять пріоритетів парламентської роботи у цій сфері:

– подальше впровадження законодавства ЄС і басейнового принципу управління водними ресурсами відповідно до Водної рамкової директиви;

– збереження та відновлення екосистем, які природним чином утримують вологу;

– відновлення вільної течії річок і зменшення їхнього штучного регулювання;

– захист вод від забруднення нітратами із сільськогосподарських джерел;

– розроблення планів управління посухами на національному та регіональному рівнях.

У довгостроковій перспективі управління водними ресурсами має стати невід’ємною частиною державної кліматичної стратегії, економічної та регіональної політики.

✔ Наслідки війни для екосистем: транскордонний вимір

Заступниця голови Комітету Олена Криворучкіна під час панельної дискусії «Від джерела до моря» (Source to Sea) зосередилася на транскордонному характері екологічних загроз, спричинених російською агресією, та необхідності посилення міжнародної співпраці.

Вона наголосила, що екологічна безпека країн безпосередньо залежить від стану спільних природних систем. Дунай, Чорне та Середземне моря є частинами взаємопов’язаного природного простору, наслідки забруднення якого не зупиняються на державних кордонах.

Олена Криворучкіна звернула увагу на загрози для Чорного моря: морські міни, пошкодження портів і суден, розливи нафтопродуктів та потрапляння небезпечних речовин у воду.

Прикладом масштабного транскордонного впливу стала катастрофа на Каховській ГЕС 6 червня 2023 року. Вода, що потрапила до Чорного моря, вплинула на його гідрохімічні характеристики. За даними ЮНЕП, поблизу Одеси солоність води тимчасово знизилася до половини або третини звичайного рівня. Збільшення органічного та поживного навантаження посилило ризики для морських організмів і цвітіння води.

✔ Документування збитків і міжнародна відповідальність

Окрему увагу Олена Криворучкіна приділила документуванню екологічних наслідків війни та формуванню доказової бази для майбутнього відшкодування шкоди.

За наведеними нею даними, Державна екологічна інспекція задокументувала понад 12 тисяч випадків шкоди довкіллю. Станом на 6 листопада 2026 року розраховані збитки перевищили 8,64 трлн грн — понад 190 млрд доларів США.

«Ці суми є розрахунковими оцінками шкоди, а не вже присудженою компенсацією. За кожною цифрою стоять природні системи та ресурси, відновлення яких може тривати десятиліттями», – зазначила Олена Криворучкіна.

Важливим інструментом збереження доказів є національний Реєстр екологічних збитків, який систематизує координати, фото- й відеоматеріали, результати лабораторних досліджень та розрахунки шкоди. У цьому напрямі Україну підтримують ПРООН та Уряд Швеції, зокрема у співпраці з Державною екологічною інспекцією.

За словами народної депутатки, ті, хто завдав шкоди, мають нести витрати на відновлення. Компенсаційні механізми повинні забезпечити реальні ресурси для відновлення водних систем, морських екосистем і біорізноманіття.

Олена Криворучкіна також окреслила три напрями міжнародної співпраці, які пропонує розвивати Україна: транскордонний моніторинг та обмін даними, врахування наслідків війни під час кліматичної адаптації й планування відбудови, а також спільні інвестиції у відновлення природних систем.

Участь депутатів від «Слуги Народу» в COP31 стала можливістю представити міжнародній спільноті українські законодавчі пріоритети та запропонувати практичні механізми спільної протидії екологічним загрозам.

Збереження природних екосистем, водна безпека, відповідальність за завдану довкіллю шкоду та міжнародна співпраця мають стати основою кліматичної стійкості й екологічно безпечного відновлення України.

Поділитись:

  • Facebook
  • Twitter
  • Telegram
  • WhatsApp
  • Viber
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СТАНЬТЕ ЧАСТИНОЮ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «СЛУГА НАРОДУ»!

Приєднатися
Політика конфіденційності даних
підписників газети «Слуга Народу»
Прийняти
Privacy Policy