Депутати від «Слуги Народу» на COP31: екологічна безпека відбудови, європейські реформи та відповідальність росії
- 12
Екологічно безпечна відбудова, наближення природоохоронного законодавства до норм ЄС та документування збитків, завданих довкіллю російською агресією, — ці теми стали ключовими під час парламентських дискусій в Українському павільйоні на 31-й Конференції ООН з питань зміни клімату (COP31) в Анталії.
Участь у тематичних заходах взяли народний депутат від «Слуги Народу», голова Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко та народна депутатка від «Слуги Народу», заступниця голови Комітету Олена Криворучкіна.
✔️ Європейські екостандарти та модернізація промисловості
Під час дискусії про декарбонізацію та наближення українського законодавства до вимог ЄС щодо промислового забруднення Олег Бондаренко представив законодавчі пріоритети зеленої трансформації української промисловості.
Він наголосив на важливості ухваленого у 2024 році Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення». Запровадження інтегрованого довкіллєвого дозволу дає змогу комплексно оцінювати вплив промислових підприємств на довкілля, а впровадження найкращих доступних технологій сприятиме скороченню забруднення, підвищенню енергоефективності та зменшенню викидів парникових газів.

Серед наступних законодавчих пріоритетів голова Комітету назвав розширення інтегрованого регулювання, підготовку планів трансформації великих промислових установок, розвиток ресурсоефективності та циркулярного виробництва.
Окремо він зазначив, що контроль промислового забруднення, декарбонізація, підготовка системи торгівлі викидами та адаптація до європейського механізму вуглецевого коригування імпорту мають бути частинами узгодженої державної політики.
✔️ Реформа управління відходами як складова кліматичної політики
Ще однією темою обговорення стала взаємодія реформи управління відходами та кліматичної політики. Під час панельної дискусії, організованої Комітетом, Олег Бондаренко наголосив на необхідності скорочувати захоронення відходів, розвивати рециклінг і повертати вторинну сировину у виробництво.
Він також звернув увагу на проблему викидів метану з полігонів, необхідність дегазації та екологічного відновлення об’єктів, які не відповідають сучасним вимогам.
Серед важливих напрямів — розвиток промислового симбіозу, коли відходи одного підприємства стають ресурсом для іншого. Це дає змогу зменшувати використання первинної сировини, скорочувати викиди та поєднувати екологічні цілі з економічним розвитком.
✔️ Документування екологічних збитків і компенсація за шкоду, завдану війною
Під час дискусії, організованої ПРООН спільно з Комітетом, Олена Криворучкіна зосередила увагу на масштабах і довгострокових наслідках екологічної шкоди, завданої російською агресією. Йдеться про забруднення ґрунтів і вод, знищення лісів, шкоду природоохоронним територіям і морським екосистемам.
Серед прикладів найбільш масштабних наслідків — катастрофа на Каховській ГЕС та забруднення Чорного моря. Екологічні наслідки війни виходять за межі України, а відновлення природних систем може тривати десятиліттями.
Окрему увагу народна депутатка приділила створенню національного реєстру екологічних збитків — цифрового інструменту для систематизації та збереження доказів завданої шкоди. Вона відзначила роботу Державної екологічної інспекції України, а також підтримку ПРООН і Уряду Швеції у посиленні спроможності документувати екологічні втрати.
Важливою складовою цієї роботи є взаємодія національної системи документування з міжнародним Реєстром збитків, завданих агресією російської федерації проти України (RD4U). Національна система забезпечує збирання та збереження доказів, а міжнародний реєстр приймає заяви й докази для майбутнього компенсаційного механізму.
Учасники дискусії також обговорили міжнародний досвід компенсації екологічних втрат, зокрема роботу Компенсаційної комісії ООН, вимоги до наукового обґрунтування шкоди, встановлення причинно-наслідкового зв’язку та оцінювання вартості відновлення довкілля.
Участь представників Комітету у COP31 засвідчила, що екологічна складова відбудови України охоплює не лише модернізацію промисловості та впровадження європейських стандартів, а й захист природних ресурсів, розвиток циркулярної економіки та притягнення держави-агресора до відповідальності за завдану шкоду.
Україна має відбудовуватися за сучасними екологічними стандартами, а росія — відповідати за знищене українське довкілля.
