Державна допомога бізнесу стає прозорою: Олексій Мовчан про ухвалення законопроєкту №15437 та нові правила для бізнесу
- 71
Державна допомога суб’єктам господарювання в Україні стає більш прозорою, а правила її надання — чіткими та зрозумілими для кожного учасника ринку. Верховна Рада ухвалила євроінтеграційний законопроєкт №15437 щодо нових правил надання державної допомоги бізнесу.
Документ повертає Антимонопольному комітету України (АМКУ) повноцінний контроль за державною підтримкою підприємництва та відновлює обов’язковий моніторинг і звітність, які були призупинені з початком повномасштабної війни. Ця ініціатива є важливою частиною виконання Угоди про асоціацію та умов програми Ukraine Facility.
Як зазначив народний депутат від «Слуги Народу», заступник голови Комітету ВР з питань економічного розвитку Олексій Мовчан, який працював над документом у складі авторського колективу, нові зміни створюють безпечні та рівні умови для ринку.
«Малий бізнес нарешті отримає можливість швидко врегулювати борги й почати з чистого аркуша, а інвестори — надійний захист своїх грошей. Цей документ оновлює підходи до неплатоспроможності в Україні та замінює виснажливу бюрократію на зрозумілі та дієві правила гри», — зазначив народний депутат.
Парламентар також наголосив на важливості ухвалення у цілому ініційованого ним законопроєкту, який запроваджує спрощене провадження у справах про банкрутство для мікропідприємств і малого бізнесу та оновлює правила захисту інвесторів.
«З початку повномасштабного вторгнення росії контроль за тим, як і кому держава надає підтримку, був фактично призупинений. У перші місяці допомогу потрібно було надавати швидко і широкому колу підприємств. Однак у довгостроковій перспективі відсутність належного контролю створює ризик нерівних умов для учасників ринку», — пояснив Олексій Мовчан.
Серед ключових змін законопроєкту № 15437:
✅ Відновлення контролю: поновлюються процедури повідомлення про державну допомогу, її розгляду та оцінки допустимості (із збереженням спеціального регулювання для територій бойових дій та тимчасово окупованих територій згідно з євростандартами);
✅ Чіткі критерії: уточнюються параметри допустимості підтримки для регіонального розвитку, важливих інвестиційних проєктів, окремих галузей, культури та послуг загального економічного інтересу;
✅ Європейські ліміти: встановлюються нові порогові значення незначної допомоги — 300 тис. євро для загальних випадків та 750 тис. євро для послуг загального економічного інтересу за трирічний період;
✅ Спрощення та цифровізація: прискорюється розгляд повідомлень, вводяться попередні консультації та створюється відкритий електронний реєстр державної допомоги;
✅ Удосконалення механізмів моніторингу, звітності й повернення допомоги, що є недопустимим для конкуренції.
Окрім цього, законопроєкт передбачає оперативне реагування на кризові ситуації. Уряд зможе встановлювати особливості регулювання допомоги під час воєнного стану, повоєнного відбудування чи інших криз без зайвих бюрократичних затримок.
«Законопроєкт є важливою частиною нашого руху до ЄС та виконання Плану Ukraine Facility. Головний принцип простий: держава має допомагати бізнесу вистояти в кризових умовах і розвиватися, але робити це чесно, прозоро та без порушення конкуренції на ринку», — акцентував Олексій Мовчан.
Він додав, що новий законопроєкт обмежує спрощене провадження 270 днями, мінімізує витрати та дозволяє добросовісному бізнесу цивілізовано закрити справу або розпочати все з чистого аркуша, водночас передбачаючи жорсткі запобіжники проти шахраїв і фіктивних банкрутств.
«Насамперед ми даємо швидкий і прозорий перезапуск для малого та середнього бізнесу. Раніше, якщо невеличка пекарня чи локальний магазин опинялися в борговій ямі, процедура банкрутства тягнулася роками, витрати на юристів перевищували сам борг, а підприємець залишався заблокованим на тривалий час», — розповів нардеп.
Другим фундаментальним блоком є захист інвесторів через сек’юритизацію та облігації з покриттям, що гарантує цільове збереження активів у разі неплатоспроможності емітента.
«Уявімо компанію-емітента, яка випустила облігації під заставу пулу реальних активів (наприклад, портфеля іпотечних кредитів). Якщо сама компанія стає неплатоспроможною, ці активи покриття чітко відокремлюються від її загальної ліквідаційної маси. Вони зберігають своє цільове призначення для розрахунків з власниками облігацій, а якщо їх не вистачить — решта вимог покриватиметься у четвертій черзі», — переконаний парламентар.
За словами політика, це дає інвесторам залізобетонну впевненість у збереженні капіталу.
«Усі ці кроки сукупно забезпечують виконання наших зобов’язань у межах Ukraine Facility та адаптують українські правила гри до кращих європейських стандартів. Попереду — підписання закону та розробка підзаконної бази для його практичного запуску. Щиро дякую колегам по залу за підтримку та спільну роботу над цією важливою реформою!» — резюмував Олексій Мовчан.
