росія має заплатити за агресію: Леся Забуранна про резолюції ПАРЄ та європейський стандарт підтримки ветеранів

Дві фундаментальні резолюції, спрямовані на розбудову комплексної політики підтримки ветеранів та військовослужбовців з інвалідністю, ухвалила Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ). Документи закріплюють європейські стандарти соціального захисту, реабілітації й реінтеграції ветеранів та ветеранок.

На цьому наголосила авторка резолюції «До узгодженої політики щодо ветеранів у Європі» народна депутатка від «Слуги Народу», членкиня постійної делегації в ПАРЄ Леся Забуранна.

«Це рішення про те, якою має бути Європа після війни: чи зможе вона забезпечити ветеранам гідність, підтримку й реальну участь у житті суспільства. За цими кроками — місяці дипломатичної роботи, переговорів та залучення міжнародних партнерів. Для України це не лише визнання масштабу виклику, а й важливий політичний крок до спільної європейської відповідальності за підтримку людей, які захищали свободу. Обидві резолюції — про системну підтримку та повноцінне повернення ветеранів до цивільного життя», — зазначила політикиня.

Вона додала, що в Україні наразі нараховується понад два мільйони ветеранів. Це найбільша ветеранська спільнота в Європі, яка має право на гідне життя.

«За кожною цифрою — люди з різним досвідом і потребами: комусь потрібні протезування та реабілітація, іншим — робота, житло чи перенавчання. А кожному й кожній — право бути почутими й брати участь у рішеннях, які визначають їхнє майбутнє», — акцентувала парламентарка.

Леся Забуранна пояснила, що саме тому допомога ветеранам має бути цілісною та безперервною — від моменту завершення служби до повної адаптації у цивільному житті, із посиленим супроводом щонайменше протягом перших трьох років.

«ПАРЄ підтримала європейську рамку узгодженої політики щодо ветеранів. Її принцип — держава не залишає людину сам на сам із наслідками служби й не обмежує допомогу розрізненими виплатами. Потрібна цілісна система: медична допомога, реабілітація, освіта й перенавчання, працевлаштування та житло. Окремо наголошено на посиленій підтримці щонайменше протягом перших трьох років після завершення служби — періоду, коли людина адаптується до нового етапу життя», — уточнила народна депутатка.

Важливим досягненням також стало внесення правки до резолюції польського делегата Яна Філіпа Лібіцького «Потреба системної підтримки українських військових, які стали особами з інвалідністю внаслідок бойових дій» щодо залучення міжнародних ресурсів та створення відповідних фондів.

«Міністерство у справах ветеранів створює разом із Канадою, першим донором, міжнародний багатодонорський фонд для підтримки українських ветеранів і їхніх родин. У тексті, підтриманому представниками майже 50 країн Європи, прямо закріплено заклик до держав долучитися до фонду. Це важливо: політична солідарність має перетворюватися на конкретні ресурси для людей і системи підтримки в Україні», — розповіла авторка резолюції.

Українська делегація також підсилила резолюцію вагомими правками щодо притягнення країни-агресорки до фінансової відповідальності.

«Витрати на реабілітацію та протезування українців, чиє життя скалічила російська війна, не повинні лягати лише на український бюджет і суспільства країн-партнерів. Відповідальність за заподіяну шкоду несе росія. Тому ресурси на довгострокову підтримку ветеранів мають бути додатковими й справедливо залученими — зокрема за рахунок заморожених російських активів», — наголосила політикиня.

Крім того, ПАРЄ визнала Україну однією з лідерів у розвитку ветеранської політики та закликала вивчати й поширювати український досвід на весь європейський континент, а також посилити допомогу українській системі ветеранської підтримки.

«Досвід України має працювати на всю Європу. ПАРЄ закликає Комітет міністрів Ради Європи посилити експертну присутність організації в Україні та підтримати розвиток ветеранської політики. Йдеться не лише про допомогу тут і зараз. Європа має вивчати й поширювати українські напрацювання, а Україна — отримати підтримку, співмірну з масштабом виклику», — зауважила парламентарка.

За її словами, європейську систему підтримки потрібно будувати вже зараз, а відкладати рішення означає знецінювати підтримку людей, які вже сьогодні її потребують.

«Резолюція задає напрям: спільний стандарт слід формувати тепер. Це інвестиція у соціальну згуртованість, стійкість демократій і справедливий та тривалий мир. Наступний крок — перетворити рішення ПАРЄ на конкретні програми та ресурси», — акцентувала Леся Забуранна.

Саме тому практичним результатом рішень Асамблеї має стати розширення програм лікування та протезування у клініках країн-партнерів; навчання українських реабілітологів, протезистів і фахівців із психічного здоров’я; доступ до допомоги для ветеранів, які перебувають за кордоном під тимчасовим захистом; підтримка розмінування та допомоги постраждалим від мін.

«Резолюція сама по собі не замінює практичних рішень. Вона створює політичну основу, щоб вимагати їх від держав і міжнародних партнерів. Наша мета — спрямувати підтримку в українську систему, посилюючи те, що вже створили Україна, фахівці, громади й ветеранські організації», — наголосила народна депутатка.

Вона резюмувала, що світ має усвідомити: за статусом ветерана важливо бачити людину, яка має повернутися до повноцінного життя, працювати і мати можливість самостійно впливати на майбутнє своєї країни.

«Дякую нашим ветеранам! Ви втримали не лише Україну — ви втримали свободу й межу, за якою починається безпека всього цивілізованого світу! Усе, що ми робимо, має відповідати вашій мужності й вашому внеску», — підсумувала Леся Забуранна.