Будівництво доступного житла та іпотека під 3%: Рада ухвалила законопроєкт про сек’юритизацію

Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт № 15172. Документ запроваджує сучасні фінансові інструменти сек’юритизації та облігації з покриттям, що дозволять залучати довгострокові ресурси в українську економіку та сферу житлового будівництва.

Про це повідомив ініціатор законопроєкту, народний депутат від партії «Слуга Народу», голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

«Ми працюємо над Державною програмою будівництва доступного житла, яка має створити можливість для українських сімей придбати житло в кредит на тривалий строк за фіксованою ставкою. Щоб така програма могла працювати масштабно, потрібні не лише бюджетні кошти, а й фінансові механізми, які дозволять залучати так звані «довгі» гроші», — розповів парламентар.

За словами очільника профільного комітету, механізм сек’юритизації дає змогу перетворювати права вимоги за іпотечними кредитами на інструмент залучення нового капіталу. Завдяки цьому банки отримають можливість залучати додаткове фінансування для видачі нових позик громадянам, не чекаючи роками на повне погашення попередніх.

Програма будівництва доступного житла, під яку створюється це законодавче підґрунтя, передбачатиме можливість кредитування терміном до 25 років під фіксовану ставку 3% річних.

«Це один із необхідних елементів майбутньої системи, яка має допомогти залучати «довгі» гроші в будівництво та зробити доступне житло реальним для значно більшої кількості українських сімей», — зауважив ініціатор документа.

Законопроєкт встановлює чіткі регуляторні рамки та безпекові запобіжники для всіх учасників ринку. Зокрема, запроваджується захист від суб’єктів агресора та підсанкційних осіб: запроваджено єдиний перелік обмежень для осіб, пов’язаних із державою-агресором, юросіб з ТОТ, підсанкційних суб’єктів, непрозорих структур та високоризикових юрисдикцій. Ці ж обмеження застосовуються і до самих активів.

«Йдеться про вимоги до якості активів, учасників та управління ризиками, обмеження щодо пов’язаних із державою-агресором, підсанкційних осіб та інших заборонених організацій та персон, а також додаткові гарантії для споживачів фінансових послуг та інвесторів», — пояснив очільник Комітету.

Що стосується гарантій для позичальників, то відступлення права вимоги за кредитом не може погіршувати умови реструктуризації для споживача. Зміна управителя активами не повинна переривати обслуговування кредиту чи обмежувати права боржника.

«Визначено чіткі критерії для формування сек’юритизаційного пулу, введено поняття «непрацюючого фінансового активу». Для інституційних інвесторів, оригінаторів та спеціальних платформ фінансування запроваджуються вимоги щодо стрес-тестування та відстеження походження активів», — уточнив народний депутат.

Він додав, що у документі також законодавчо розмежовано повноваження Національного банку України (НБУ) та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).

«У результаті отримуємо більш чітку модель функціонування ринку, де одночасно посилюються вимоги до його учасників, контроль за якістю активів та гарантії захисту споживачів та інвесторів», — підсумував Данило Гетманцев.