Ефективність ліків під час війни: в Україні запровадили нові стандарти використання антибіотиків

Безконтрольне та неналежне застосування антибіотиків призводить до того, що мікроорганізми адаптуються до ліків, а звичайні інфекції стають дедалі складнішими для лікування. В умовах повномасштабної війни боротьба з антимікробною резистентністю (АМР) перетворилася на один із ключових елементів медичної безпеки України.

Про це повідомив народний депутат від «Слуги Народу», голова Комітету ВР з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький, коментуючи затвердження МОЗ нових стандартів раціонального застосування протимікробних препаратів.

За його словами, в умовах бойових дій проблема стійкості бактерій до антибіотиків набула особливої гостроти. Поранення військових і цивільних супроводжуються складними травмами, що потребують тривалого лікування та численних хірургічних втручань, що суттєво підвищують ризик інфікування стійкими штамами.

«Для України ця проблема особливо актуальна через війну. Тяжкі поранення, тривале лікування, повторні операції та внутрішньолікарняні інфекції підвищують ризик поширення стійких збудників. Від ефективності антибіотиків залежить не лише лікування інфекцій, а й безпека складних операцій, трансплантацій та лікування онкологічних пацієнтів», — наголосив очільник Комітету.

Крім того, за даними ВООЗ, приблизно кожна шоста лабораторно підтверджена бактеріальна інфекція у світі вже демонструє стійкість до антибіотиків. В Україні результати моніторингу за 2025 рік також засвідчили наявність проблеми на рівні призначення.

«На первинній ланці медичної допомоги препарати базової групи «доступу» застосовували лише у 65% випадків при рекомендованій нормі ВООЗ у 95%. Натомість препарати групи «спостереження» призначалися у 29% випадків, хоча цей показник не повинен перевищувати 5%», — повідомив парламентар.

Він додав, що затверджені МОЗ документи розділяють і чітко деталізують вимоги для двох рівнів медичної допомоги, первинної та спеціалізованої, а також розширюють підхід до раціонального застосування протимікробних препаратів.

«Для первинної допомоги: уніфіковано підходи до лікування поширених бактеріальних інфекцій у дорослих і дітей. Препарати призначатимуться виключно за медичними показаннями, у суворо визначеній дозі та на оптимальний строк. Додатково передбачено використання бактеріологічних досліджень та механізму відстроченого рецепта», — поінформував народний депутат.

Він уточнив, що для спеціалізованої допомоги передбачено обов’язкове врахування результатів лабораторних досліджень і локальних антибіотикограм, жорсткий контроль призначень із боку клінічних фармацевтів та окремі суворі правила щодо використання антибіотиків «резерву». Також лікарям рекомендовано якнайшвидше переводити пацієнтів із внутрішньовенного на пероральний прийом ліків, щойно це дозволяє їхній стан.

Крім того, впроваджується обов’язковий перегляд та коригування (або скасування) призначеної терапії через 48–72 години після її початку. Підбір препаратів здійснюється на основі класифікації ВООЗ AWaRe, яка поділяє антибіотики на групи «доступу», «спостереження» та «резерву».

«Нові стандарти є наступним етапом реалізації Державної стратегії боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів до 2030 року», — підсумував очільник профільного Комітету.