Галина Третьякова: Механізм «єдиного вікна» може стати основою реформи працевлаштування іноземців в Україні

Гострий дефіцит кадрів, демографічні втрати через війну та потреба відновлювати економіку змушують Україну шукати нові підходи до ринку праці. Водночас залучення іноземних працівників має відбуватися лише тоді, коли відповідних фахівців неможливо знайти серед українців, а сама процедура повинна бути прозорою, безпечною та відповідати європейським стандартам.

Саме ці питання стали ключовими під час слухань щодо ринку зайнятості України, які провів Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Народна депутатка від «Слуги Народу», голова Комітету Галина Третьякова наголосила, що парламент уперше отримав комплексний аналіз ринку праці, який дає змогу оцінити реальний масштаб кадрової кризи.

«Ми отримали статистику, яка дозволяє побачити реальний стан ринку праці. Якщо не враховувати сектор безпеки й оборони та малих роботодавців, сьогодні в продуктивній економіці України працює менше п’яти мільйонів людей — близько 4,9 мільйона. Це фактично катастрофічна цифра, яка потребує системних рішень», – заявила Галина Третьякова.

За словами народної депутатки, кадровий дефіцит уже сьогодні змушує бізнес говорити про необхідність залучення іноземних працівників. Водночас держава має чітко визначати, де така потреба є об’єктивною.

«Українці повинні бути впевнені, що іноземні працівники залучаються лише тоді, коли в Україні дійсно немає людей відповідної професії чи кваліфікації. Саме такий аналіз має стати основою державної політики зайнятості», – наголосила Третьякова.

Водночас статистика свідчить, що загальна кількість виданих роботодавцям дозволів на застосування праці іноземців в Україні скоротилася майже удвічі — з майже 9,9 тисячі в 2020 році до 4 720 у 2025 році.

«Вдвічі зросла кількість виданих роботодавцям дозволів на залучення праці іноземців у переробній промисловості. Також збільшення спостерігається в сфері тимчасового розміщення та організації харчування. Це означає, що іноземці долучаються до евакуації наших громадян, їхнього розміщення, роботи з безхатченками та внутрішньо переміщеними особами. Вони також допомагають у сфері охорони здоров’я та надання соціальної допомоги. Ще одна галузь, де зростає кількість виданих дозволів, — діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування. В інших галузях економічної діяльності кількість виданих дозволів зменшується», – поінформувала Галина Третьякова.

Парламентарка нагадала, що у Верховній Раді вже зареєстровано кілька законодавчих ініціатив щодо вдосконалення процедури працевлаштування іноземців, зокрема законопроєкти №11006 та №11405, а також урядовий законопроєкт №14211, який був відкликаний після зміни складу Кабінету Міністрів. Саме він, переконана голова Комітету, може стати основою для комплексного врегулювання цього питання після його доопрацювання та повторного внесення до парламенту.

Також народна депутатка наголосила на необхідності імплементації Директиви (ЄС) № 2024/1233, яка передбачає запровадження механізму «єдиного вікна» для працевлаштування іноземців.

«Сьогодні дозвіл на працевлаштування та посвідка на проживання існують як два окремі процеси. Ми маємо перейти до моделі «єдиного вікна», коли всі необхідні перевірки — міграційні, безпекові та адміністративні — проводяться одночасно. Це відповідає європейській практиці та дозволить зробити систему більш ефективною і безпечною», – зазначила Галина Третьякова.

Поряд із забезпеченням економіки кадрами, переконана очільниця Комітету, держава повинна не допустити ризиків для національної безпеки та зберегти український соціокультурний простір.

«Ми повинні не лише забезпечити роботодавців працівниками, а й гарантувати безпеку держави, захист громадян України та зберегти українську національну ідентичність. Саме такими принципами має керуватися сучасна політика залучення іноземної робочої сили», – підсумувала Галина Третьякова.