Фермерство на лінії стійкості та на шляху до ЄС: ключові рішення для розвитку української аграрної галузі

Розвиток українського фермерства в умовах повномасштабної війни, інтеграція аграрного сектору до єдиного ринку Європейського Союзу, доступ фермерів до державного фінансування, розвиток агропереробки, забезпечення галузі кваліфікованими кадрами, бронювання працівників, гуманітарне розмінування сільськогосподарських земель та посилення спроможності прифронтових громад стали ключовими темами Всеукраїнського онлайн-круглого столу з вітчизняними фермерами, організованого політичною партією «Слуга Народу».

У заході взяли участь народні депутати, представники уряду, виконавчої влади, територіальних громад та фермери з різних регіонів України. Дискусія відбулася у межах двох тематичних панелей, присвячених європейській інтеграції українського фермерства та підтримці аграріїв прифронтових територій. 

Відкриваючи круглий стіл, Голова партії «Слуга Народу», Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко наголосив, що українські фермери сьогодні виконують значно ширшу місію, ніж виробництво продовольства, адже від їхньої роботи залежить економічна стійкість держави, розвиток громад і продовольча безпека країни.

«Український аграрний сектор сьогодні — це не лише економіка. Це питання продовольчої безпеки держави, стійкості громад і здатності країни вистояти в умовах повномасштабної війни. Попри щоденні виклики фермери продовжують працювати, забезпечувати людей продовольством і підтримувати економіку. Завдання держави — зробити так, щоб вони могли не просто виживати, а розвиватися, інвестувати та готуватися до роботи на європейському ринку», – наголосив Олександр Корнієнко.

Подальший розвиток українського фермерства нерозривно пов’язаний із європейською інтеграцією країни. Саме тому одним із головних викликів для галузі сьогодні є підготовка до роботи за правилами єдиного ринку Європейського Союзу, зазначив голова парламентського Комітету з питань аграрної та земельної політики, народний депутат від «Слуги Народу» Олександр Гайду.

«Попереду складний етап адаптації українського аграрного сектору до правил Європейського Союзу. Але цей процес має відбуватися не в кабінетах, а у постійному діалозі з фермерами. Ми готові чути пропозиції виробників, разом шукати рішення і відстоювати інтереси українських аграріїв як під час внутрішніх реформ, так і в переговорному процесі щодо вступу України до ЄС», – зазначив він.

Втім, адаптація до європейського ринку потребує не лише змін у законодавстві, а й підвищення конкурентоспроможності українських виробників. Одним із ключових інструментів такої підтримки є державна політика «Зроблено в Україні», наголосив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку, народний депутат від «Слуги Народу» Дмитро Кисилевський.

«Сильне фермерство неможливе без сильного українського виробництва. Саме тому політика “Зроблено в Україні” спрямована на те, щоб аграрії купували українську техніку й обладнання, а держава компенсує 25% їхньої вартості. Це підтримує одночасно і фермерів, і вітчизняних виробників, створює робочі місця та зміцнює економіку країни», – поінформував Дмитро Кисилевський.

Під час дискусії фермери також окреслили питання, які потребують системного вирішення. Серед них — доступ до державного фінансування, підготовка кваліфікованих кадрів, бронювання працівників, розвиток агропереробки та логістики, гуманітарне розмінування сільськогосподарських земель. 

Втім, якщо для більшості аграріїв ці питання є викликами розвитку, то для фермерів прифронтових областей до них додається ще й щоденна боротьба за можливість працювати. Саме тому їхня підтримка має бути одним із ключових пріоритетів держави — як сьогодні, так і в період повоєнного відновлення, переконаний Олександр Корнієнко.

«Люди працюють під обстрілами, втрачають урожай, техніку, землі, але не залишають свої господарства. Держава повинна максимально швидко реагувати на ці виклики — через компенсації, доступ до фінансування, спрощення процедур і законодавчі рішення. Наше завдання — зберегти людей, землю і бізнес, адже саме це є основою майбутнього відновлення України», – акцентував він.

Одним із регіонів, де ці виклики відчуваються найгостріше, є Донеччина. За словами голови Донецької обласної організації партії, народного депутата від «Слуги Народу» Владлена Неклюдова, місцеві аграрії щодня працюють в умовах постійних бойових дій і потребують додаткових механізмів державної підтримки.

«Для фермерів Донеччини сьогодні головне питання — можливість продовжувати працювати. Це доступ до земель і фінансування, бронювання працівників, зрозумілі правила роботи бізнесу в прифронтових громадах. Важливо створити дієві механізми підтримки, які дозволять аграріям зберегти свої господарства та планувати майбутнє навіть в умовах війни», – зазначив Владлен Неклюдов.

Не менш складною залишається ситуація й на Херсонщині. Начальник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін повідомив, що попри постійні російські обстріли фермери області продовжують працювати, однак потребують ефективних механізмів компенсації втрат урожаю, справедливого податкового навантаження та врегулювання питань використання земель, вилучених для будівництва фортифікацій.

«Херсонські аграрії сьогодні працюють буквально під вогнем. Вони засівають поля, збирають урожай і забезпечують продовольчу безпеку країни, хоча щодня ризикують життям. Саме тому вони потребують реальної державної підтримки — компенсації втраченого врожаю, справедливого податкового підходу та врегулювання земельних питань. Підтримка аграріїв Херсонщини — це внесок у продовольчу безпеку та обороноздатність України», – наголосив він.

Під час відкритої дискусії фермери Херсонщини звернули увагу на складну процедуру підтвердження втрат урожаю через бойові дії. Чинний механізм із виїздом комісій на поля в умовах постійних обстрілів часто є небезпечним або взагалі неможливим, тому вони запропонували запровадити декларативний порядок підтвердження збитків.

Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький погодився, що чинна процедура потребує перегляду. Він повідомив, що право аграріїв із прифронтових територій на державну підтримку вже закріплене законодавством, а наступним кроком має стати забезпечення фінансування таких виплат та максимальне спрощення механізму підтвердження втрат.

«Ми бачимо, що чинний механізм підтвердження втрат урожаю не відповідає реаліям війни. Якщо через безпекову ситуацію неможливо провести обстеження полів, процедура має бути максимально простою та доступною. Ми працюємо над тим, щоб аграрії могли підтверджувати втрати за декларативним принципом із використанням фото- та відеофіксації. До кінця серпня планується напрацювати спільну позицію  з народними депутатами та аграріями щодо ведення сільського господарства у 50-кілометровій зоні від державного кордону з державою-агресором та лінії бойових дій», – пояснив Тарас Висоцький.

За результатами круглого столу учасники сформували пакет практичних пропозицій для уряду та парламенту. Вони стосуються бронювання працівників, розширення доступу фермерів до фінансування, гуманітарного розмінування сільськогосподарських земель, модернізації меліоративної інфраструктури, розвитку агропереробки, підтримки господарств прифронтових і деокупованих територій, а також адаптації українського аграрного сектору до вимог єдиного ринку Європейського Союзу.

Напрацьовані під час дискусії рішення мають стати основою для подальших законодавчих змін, урядових програм та нових механізмів державної підтримки, покликаних зміцнити українське фермерство, забезпечити продовольчу безпеку країни та прискорити європейську інтеграцію аграрної галузі.