Від ініціатив громад до державних рішень: аграрії Харківщини озвучили свої головні виклики

До Дня фермера Харківська обласна організація партії «Слуга Народу» провела онлайн-зустріч, присвячену викликам, з якими сьогодні працюють аграрії області. Спілкування у форматі круглого столу відбулося під головуванням очільника обласної організації, народного депутата Павла Сушка.

Напередодні депутати рад різних рівнів від партії зібрали проблемні питання від фермерів на місцях – безпосередньо тих, хто щодня в полі та підтримує продовольчий напрям країни. Саме ці виклики стали основою для фахового обговорення, а згодом ляжуть в основу всеукраїнського круглого столу, де шукатимуть законодавчі та урядові рішення.

До дискусії долучилися представники партії «Слуга Народу»: народні депутати Олександр Літвінов та Юрій Здебський, голова Харківської обласної ради Тетяна Єгорова-Луценко, депутати місцевих рад, голови громад, а також представники Харківської ОВА з департаментів агропромислового розвитку та цивільного захисту, ДПС, Держгеокадастру та інших профільних структур, які надали роз’яснення щодо найгостріших питань.

Під час зустрічі аграрії говорили про проблеми, які сьогодні стримують роботу господарств. Серед них – використання земель, де розміщені фортифікаційні споруди або які залишаються потенційно замінованими, бронювання працівників, складний доступ до кредитних і грантових програм для підприємств із прифронтових територій, компенсація втрат через знищену техніку та інфраструктуру, підтримка фермерів, які не можуть обробляти землю поблизу державного кордону, а також стрімке зростання вартості пального, насіння та добрив.

Павло Сушко наголосив, що головне завдання таких зустрічей – не просто обговорити проблеми, а сформувати перелік рішень, які можна реалізувати на державному рівні. Саме тому всі пропозиції та напрацювання Харківщини будуть винесені на всеукраїнський рівень.

Окремо учасники домовилися продовжити інформування аграріїв. Відповіді на найактуальніші питання, які пролунали під час круглого столу, публікуватимуться окремою серією матеріалів під хештегом #АграріїХарківщини.

Першим питанням, яке детально розглянули під час круглого столу, стало використання сільськогосподарських земель, на яких збудовані фортифікаційні споруди. Фермери наголосили, що сьогодні вони фактично не можуть використовувати такі ділянки за призначенням, а чинний механізм консервації земель є надто складним і не дозволяє швидко оформити податкові пільги.

Представники Податкової служби пояснили, що Податковий кодекс уже передбачає звільнення законсервованих земель від земельного податку, орендної плати та єдиного податку четвертої групи на весь період консервації. Також податкові пільги можуть застосовуватися до потенційно забруднених територій, однак рішення про це ухвалюють органи місцевого самоврядування.

Втім, самі аграрії звернули увагу, що скористатися цими механізмами на практиці вкрай складно. Процедура консервації потребує значного часу, виготовлення технічної документації та додаткових витрат. Окремою проблемою є оформлення земель із фортифікаційними спорудами, адже інформація про їх розташування часто має обмежений доступ, через що ні землевласники, ні Держгеокадастр не можуть оперативно оформити необхідні документи.

Ще одним бар’єром фермери назвали те, що громади не завжди готові надавати податкові пільги, оскільки це впливає на наповнення місцевих бюджетів. У результаті землекористувачі опиняються в ситуації, коли не можуть обробляти землю, але змушені проходити складні бюрократичні процедури, щоб довести це державі.

«Вважаю, що в такому випадку держава має автоматично звільняти фермерів від оподаткування, а не вони мусять доводити, що цими землями не мають можливості користуватися. Про такий механізм просять і самі аграрії. Мають бути конкретні і зрозумілі механізми, відповідно до яких не тільки громада має робити пільги, а й держава. Наголошую на необхідності запровадження більш простого та автоматизованого механізму звільнення таких земель від оподаткування. Беру це питання під особистий контроль та додатково опрацюємо його на рівні Уряду та профільних міністерств», – зазначив Павло Сушко.