Енергонезалежність і екологічність: у Раді працюють над врегулюванням будівництва вітропарків у Карпатах

Вітрова енергія має стратегічне значення для енергетичної безпеки України, екології та економічного розвитку, особливо в умовах війни та необхідності повоєнного відновлення. Вітрові електростанції (ВЕС), зокрема в Карпатському регіоні, дозволять зменшити залежність від викопного палива та збільшити генерацію, частково забезпечуючи енергетичні потреби окремих областей і суттєво посилюючи енергосистему країни.

Вітрова енергія є відновлюваною та екологічно чистою, що допомагає знижувати викиди парникових газів. Втім, розвиток відновлюваної енергетики не повинен суперечити екологічним нормам та євроінтеграційним зобов’язанням України.

Наразі тривають дискусії та експертизи щодо балансу між будівництвом вітрових електростанцій та збереженням унікальних екосистем Карпат. Цьому було присвячене спільне засідання двох профільних комітетів Верховної Ради — з питань інтеграції України до ЄС та з питань екологічної політики та природокористування.

Як розповіла народна депутатка від «Слуги Народу», членкиня Комітету з питань інтеграції України до ЄС Олена Вінтоняк, розвиток вітроенергетики має відбуватися прозоро та із застосуванням найкращих європейських практик, щоб не знищити субальпійську зону українських Карпат.

«Будівництво вітрових електростанцій — це один із напрямків покращення енергонезалежності в державі. Але все має відбуватись так, щоб не порушувати законодавство, враховувати бенчмарки у сфері екології, надані нам ЄС, не знищувати навколишні екосистеми, обирати оптимальні локації тощо», — наголосила парламентарка.

За підсумками вивчення ситуації щодо будівництва вітрових електростанцій у гірських районах Закарпаття, дотримання вимог екологічного законодавства та міжнародно-правових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції, депутати з’ясували, які існують екологічні ризики будівництва вітропарків та альтернативні варіанти їхнього розміщення.

Олена Вінтоняк зазначила, що особлива увага приділяється питанню державного контролю та залученню громадськості до обговорень.

«Все це стосувалося насамперед забудови полонини Руна, адже питання екологічних ризиків будівництва вітропарків у субальпійській зоні українських Карпат, процедур оцінки впливу на довкілля в Карпатах та належного державного екологічного контролю викликає багато запитань», — зауважила парламентарка.

За її словами, одним із найважливіших результатів парламентського контролю стало роз’яснення Мінрозвитку щодо маніпуляцій із будівельними нормами. Раніше забудовники намагалися виокремлювати фундамент як самостійну споруду, щоб обійти вимоги екологічного та містобудівного законодавства.

«Виокремлення фундаменту як самостійної споруди не відповідає вимогам ДБН та законодавства у сфері містобудівної діяльності. Відтак штучне виокремлення фундаменту як самостійного об’єкта будівництва, що раніше використовувалося для обходу вимог законодавства, буде усунуте», — підкреслила народна депутатка.

У підсумку Комітети напрацювали проєкт спільного рішення, який містить низку рекомендацій Уряду. Зокрема, йдеться про підготовку комплексного висновку щодо екологічних ризиків будівництва у високогір’ї Карпат та проведення інвентаризації всіх інвестиційних проєктів у сфері відновлюваної енергетики.

Також Комітети рекомендують Кабміну розглянути питання скасування мораторію на проведення державного екологічного контролю, а Міністерству розвитку громад та територій — перевірити діяльність Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ) щодо практики визнання фундаментів окремими об’єктами будівництва та сформувати повний перелік діючих проєктів вітроенергетики в Закарпатській області для координаційної наради.

«За результатами обговорення Комітети взяли час, щоб опрацювати надану органами виконавчої влади інформацію, рекомендації від громадянського суспільства та згодом ухвалити фінальне рішення», — підсумувала Олена Вінтоняк.

Вона наголосила, що парламентський контроль і надалі сприятиме захисту Карпат від хаотичної та незаконної забудови, гарантуючи, що енергетична безпека України не буде досягнута ціною незворотної шкоди природі.