Справедливість для тих, хто втратив житло: що передбачає законопроєкт про скасування комуналки
- 6
Для мільйонів українців повномасштабне вторгнення почалося з втрати власної домівки. Люди, які були змушені рятуватися від обстрілів, ставати внутрішньо переміщеними особами або виїжджати за кордон, опинилися у надскладній ситуації. Попри те, що їхні квартири чи будинки були зруйновані російськими ракетами або залишилися в окупації, нарахування за житлово-комунальні послуги продовжувалися.
Фактично громадяни, які втратили майно, отримували платіжки за послуги, які фізично неможливо надати. Ця проблема потребувала законодавчого врегулювання для захисту прав постраждалих.
Відповіддю на цей виклик став законопроєкт №13155, який ухвалив парламент. Документ запроваджує чіткий механізм припинення нарахувань та обліку збитків.
«Законопроєкт звільняє власників пошкодженого або зруйнованого внаслідок російської агресії житла від сплати за житлово-комунальні послуги. Це рішення усуває випадки необґрунтованого нарахування платежів за об’єкти, які фактично непридатні для проживання», — зазначив народний депутат від «Слуги Народу», голова ТСК ВР з питань захисту прав ВПО та інших осіб Павло Фролов.
Ключові зміни:
📍 Припинення нарахувань для знищеного житла. Оплата скасовується з дати його фактичної руйнації.
📍 Пільговий період для ремонту. Якщо помешкання пошкоджене або визнане непридатним для життя через загрозу здоров’ю, власник не платить за комунальні послуги протягом усього періоду відновлення.
📍 Скасування плати за послуги управління. У пошкоджених багатоквартирних будинках, які не можуть використовуватися за призначенням, плата не нараховується. У випадку ОСББ рішення про звільнення від сплати за житлові послуги приймаються зборами співвласників.
📍 Чітка процедура фіксації. Підставою для перерахунку стає офіційне обстеження майна спеціальними комісіями органів місцевої влади. Вони мають 30 робочих днів від дати руйнації чи пошкодження, щоб надіслати повідомлення про результати власнику, ОСББ, ПФУ та постачальникам послуг.
«Законопроєкт запроваджує дієві соціальні гарантії постраждалим українцям — більше не потрібно сплачувати за послуги, які фактично не надаються та якими неможливо користуватися», — наголосив парламентар.
Законодавчі зміни діятимуть протягом усього періоду воєнного стану та ще один рік після його завершення, що забезпечить тривалу підтримку постраждалим громадянам.
Крім того, уряд має розробити механізм реструктуризації боргів, які виникли після 24 лютого 2022 року. При цьому забороняється примусове стягнення боргів за період тимчасової окупації до їхньої окремої верифікації.