Освіта в умовах війни: Ключові реформи та запровадження європейських стандартів
- 13
Попри чотири роки повномасштабного вторгнення, в українській системі освіти тривають реформи. Парламент спільно з освітянами оперативно реагує на виклики, ухвалюючи відповідальні рішення, аби забезпечити доступ до навчання та впроваджувати європейські стандарти освіти навіть під час війни.
«Система освіти під час війни не зупинилася на жоден день. Я хочу подякувати всім освітянам, які з першого дня повномасштабного вторгнення продовжують свою роботу, як би складно не було. Ми ухвалили закони, на які країна чекала десятиліттями, щоб зробити нашу систему освіти сучасною, прозорою та безпечною», – зазначила членкиня Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій, народна депутатка від «Слуги Народу» Юлія Гришина.
Одним із перших стратегічних кроків на початку повномасштабного вторгнення стало забезпечення вступної кампанії через впровадження НМТ — спрощеної системи, яка дозволяє випускникам вступати до вишів в умовах війни.
Також парламент ухвалив базові освітні закони, зокрема, про дошкільну та професійну освіту. Вони базуються на європейських принципах, сучасній конкурентності та посиленні соціальної підтримки вихователів і викладачів.
На окрему увагу заслуговує закон про безпеку в школах. Документ законодавчо врегулював створення максимально безпечного освітнього середовища для дітей та вчителів, що є критично важливим в умовах постійних загроз.
«Велика кількість викликів в умовах війни. Звичайно, ми повинні зробити все, щоб наші діти, наші освітяни мали право навчатися і працювати в безпечних умовах. Тому ухвалення цього закону стало теж дуже важливим кроком для того, щоб освітнє середовище стало максимально безпечним», – наголосила парламентарка.
Крім того, ухвалено фундаментальний закон про академічну доброчесність, який формує єдині та зрозумілі правила чесності для всіх – від школярів до професорів. Документ спрямований на підвищення якості освітнього процесу й наукової діяльності та на збільшення довіри до результатів навчання і наукових досліджень.
«Ці кроки є не просто відповіддю на війну, а фундаментом для розвитку України, де знання та академічна свобода стають ключовими цінностями», – підсумувала Юлія Гришина.
