Підтримка найбільш вразливих: Україна розраховує на гуманітарну допомогу від партнерів

ООН і гуманітарні партнери просять виділити $2,3 млрд у 2026 році для допомоги 4,1 мільйона найбільш вразливих людей в Україні. Відповідний План гуманітарних потреб і реагування (HNRP) на 2026 рік презентували в Україні.

Документ визначає основні пріоритети гуманітарної допомоги на цей рік з урахуванням зростання потреб людей та обмежених ресурсів. Основний фокус — прифронтові громади, ВПО, люди старшого віку, особи з інвалідністю та люди, які постраждали внаслідок обстрілів.

За оцінками міжнародних партнерів, у 2026 році гуманітарної допомоги потребуватимуть 10,8 млн українців, включаючи вимушених переселенців та інших постраждалих від війни. Причини очевидні: зруйноване житло, втрачені доходи, обмежений доступ до базових послуг.

«Запит на реагування становить $2,31 млрд. Головним принципом Плану гуманітарного реагування на 2026 рік для України є перехід від загальної до адресної підтримки. Замість масового розподілу допомоги ресурси точково спрямують тим, хто перебуває у критичному стані»,- прокоментував План народний депутат від парламентської фракції «Слуга Народу», член постійної делегації у ПА ОБСЄ Павло Фролов.

План базується на чотирьох ключових пріоритетах «перезавантаження»:

✅ Прифронтові громади: пряма доставка їжі, води та ліків у громади, які постійно перебувають під обстрілами;
✅ Нові переселенці: оперативна підтримка тих, хто евакуюється просто зараз;
✅ Швидке відновлення: ремонт житла та підтримка енергосистеми одразу після обстрілів;
✅ Захист найбільш уразливих: фокус на людях, які опинилися на межі виживання, але не підпадають під соціальні виплати.

Серед основних напрямів гуманітарної підтримки у 2026 році — доступ до води та санітарії, продовольча безпека, житло, опалення і зимова допомога, грошова підтримка, а також доступ до медичних послуг. Допомога зосереджуватиметься у регіонах, які найбільше постраждали від бойових дій; у 2026 році підтримка також охоплюватиме Чернігівську область.

Завдання держави сьогодні — не дублювати гуманітарну допомогу, а вбудовувати її у цілісну систему соціальної підтримки. Важливою також є координація між державою і гуманітарними партнерами, зокрема у питаннях облаштування місць тимчасового проживання.

Такий підхід дозволяє гуманітарним партнерам швидко реагувати на зміни ситуації: чи то нові обстріли, хвилі вимушеного переміщення або сезонні складнощі, зокрема перебої основних послуг після обстрілів енергетичної інфраструктури під час зимових морозів.

«У 2026 році ООН все менше розподілятиме допомогу самостійно, адже виконавцями стануть місцеві громадські організації та волонтерські фонди, які краще знають реальну ситуацію на місцях», — додав Павло Фролов.